Щербань Євген Олександрович
| Щербань Євген Олександрович | |
|---|---|
 Євген Щербань | |
| Народився | 18 січня 1946 Костянтинівка, Краснокутський район, Харківська область, УРСР |
| Помер | 3 листопада 1996 (50 років) Донецьк, Україна ·убивство |
| Поховання | Донецьк |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець[1] |
| Діяльність | політик, бізнесмен |
| Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ |
| Посада | народний депутат України[2] |
| Партія | Ліберальна партія України |
| У шлюбі з | Надія Щербань (Нікітіна) |
| Діти | Руслан, Євген |
Євген Олександрович Щербань (18 січня 1946, Костянтинівка, Харківська область, Українська РСР — † 3 листопада 1996, Донецьк, Україна) — український бізнесмен, політик, член Виконкому Ліберальної партії України, народний депутат України 2-го скликання, член Комісії з питань молоді, спорту і туризму[3], член фракції ВР «Соціально-ринковий вибір».
Народився 18 січня 1946 року у селищі Костянтинівка, що на Харківщині[4].
З 1972 по 1977 рік навчався у гірничо-промисловому училищі у місті Донецьку. Освіту продовжував у Донецькому політехнічному інституті.
Євген Щербань працював гірничим інженером на шахті «Кіровська» (остання посада — заступник директора) до 1988 року. На початку Незалежності організував кооператив «Прогрес». Згодом він організував корпорацію «АТОН». З його ім'ям пов'язували такі фірми, як «АМЕСТ», «Фінансист», СП «Гефест», що володіла мережею АЗС в Донецькій області та інші.[5] Був одним з найбагатших людей в Україні на початку 1990-х років.[6]
У 1994 році був обраний до Верховної Ради України від Волноваського виборчого округу (Донецька область).
Убитий 3 листопада 1996 року разом з дружиною в режимній зоні летовища аеропорту «Донецьк» міста Донецька близько 12 години дня після посадки приватного літака Як-40, на якому убитий повернувся з Москви з ювілею Йосипа Кобзона[5].
Вбивство здійснила група злочинців у складі Вадима Болотських (рос. Москвич), Геннадія Зангеліді (рос. Зверь) та їх спільників[7]. Крім бізнесмена та його дружини, загинули бортмеханік, авіатехнік та інспектор аеродромної митниці. Як встановило слідство, вбивство скоїв громадянин Росії Вадим Болотських двома пострілами впритул, решта людей загинули внаслідок хаотичної стрілянини з автомата його напарника Геннадія Зангеліді.
Убивство та його розслідування мало гучний політичний резонанс, результати слідства по убивству намагались використати різні політичні сили України у політичній боротьбі. В різний час розглядались версії щодо зацікавленості у можливій причетності до вбивства Віктора Януковича, Ріната Ахметова, Павла Лазаренка, Юлії Тимошенко та інших.
- Дружина, Надія Щербань (Нікітіна), загинула під час замаху 3 листопада 1996 разом з чоловіком.
- Син, Руслан Євгенович Щербань (нар. 13 січня 1977), депутат Донецької обласної ради (6 скликання, вибори 31.10.2010). Комерційний директор ТОВ "Донецьке регіональне ВО «Центр»[8].
- Син, Щербань Євген Євгенович[9].
В пам'ять про Євгена Щербаня було засновано благодійний фонд його імені[10].
- ↑ homopoliticus.com.ua[недоступне посилання]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ Про обрання постійної Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму
- ↑ Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні». Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 24 березня 2012.
- ↑ а б Донецкая мафия [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Taylor: Firtash blames notorious 1996 murder on ex-premier Lazarenko [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Выстрелы на летном поле [Архівовано 31 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Депутат Донецької обласної ради Щербань Руслан Евгенович (коротка біографічна довідка) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Щербань Евгений Евгеньевич [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Обласний благодійний фонд імені Щербаня Євгена Олександровича
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Спадкоємець. Фільм-розслідування hromadske на YouTube
- Відео Інтерв'ю Руслана Щербаня [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
