Юліуш Кляйнер | |
---|---|
Juliusz Kleiner | |
Народився | 20 квітня 1886 Львів |
Помер | 23 березня 1957 Краків |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | літературознавець, вчений |
Галузь | Джордж Барклі і Польська література |
Alma mater | Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка і ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | польська[1][2], німецька, французька і англійська |
Заклад | Ягеллонський університет, Варшавський університет і Люблінський католицький університет |
Членство | Польське наукове товариство у Львові, Польська академія наук[3] і Спілка письменників Польщіd |
Посада | професор |
Діти | Witold Kleinerd |
Нагороди | |
Ю́ліуш Кляйнер (пол. Juliusz Kleiner; 20 квітня 1886, Львів — 23 березня 1957, Краків) — польський літературознавець.
Ю́ліуш Кляйнер народився в родині залізничного інженера-єврея. Після закінчення гімназії у Львові) став студентом університету Яна Казимира (нині Львівський національний університет імені Івана Франка). Вивчав філософію, польську і німецьку літературу. У 1905-1908 рр. був стипендіатом Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника. У 1908 році захистив дисертацію з філології. Під час німецької окупації (1941—1944) ховався під псевдонімом Яна Залютинского в Люблінському воєводстві. Врятована ним з Казахстану Стефанія Скварчинська прихистила його у Фудаковських, Тележинських і Жултовських. Після війни жив у Любліні. У 1944—1947 роках був професором Католицького університету в Любліні, а в 1947 році переїхав у місто Краків, де працював професором Ягеллонского університету. У Кракові жил до своєї смерті.
Розпочав працювати в середній школі.
Під час радянської окупації Львова (1939—1941) працював у Львівському університеті
Юліуш Кляйнер розпочав рано займатися науково-дослідною діяльністю. В 1906 році він написав першу статтю «Патріотизм Словацького». Вона була надрукована в 1906 році в журналі «Biblioteka Warszawska». У 1910 році вийшла його перша книга «Дослідження про Словацького». Через два роки вийшла двотомна монографія «Зигмунд Красинський. Історія думки». У фокусі наукових інтересів Юліуша Кляйнера знаходилися поети-романтики, особливо Словацький. Ю. Клейнер також досліджував творчість Адама Міцкевича. Вчений вніс вклад в теорію літератури. Зіграв помітну роль в історії гуманітарних наук в Польщі. На противагу позитивістам захищав тезу про своєрідність предмету і дослідницьких методів гуманітарних наук, з одного боку, і природознавства, з іншого. В останні роки життя літературознавець працював над виданням «Повного зібрання творів» Словацького. Цю роботу після його смерті завершив Владислав Флоріан із співавторами (останній, 12-й том з'явився в 1976 році) У 1934 році професор Юлій Кляйнер брав участь у дискусії щодо російського періоду біографії Адама Міцкевича. У 1954 році входив до складу Наукової комісії з питань відзначення року Адама Міцкевича Польською Академією Наук.