Яків Острянин

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Острянин (значення).

Яків Острянин
портрет невідомого художника
Псевдо	Яцко Остряниця
Народився	невідомо Остер
Помер	6 травня 1641(1641-05-06) Чугуїв, Харківський полк (значення)
Поховання	Чугуїв
Громадянство	Річ Посполита → Московське царство
Місце проживання	Ковжижа[1]
Відомий завдяки	очільник козацтва
Посада	Гетьман Війська Запорозького
Військове звання	полковник реєстрових козаків гетьман Війська Запорозького
Наступник	Іван Іскра (ПпВЗ) Дмитро Гуня (Запоріжжя)
Діти	Іван
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Я́ків Остря́нин (Остряниця^[2]) або Іскра Яцко^[3] (? — 6 травня 1641) — військовий діяч, отаман українського козацтва. Народився в Острі на Чернігівщині у козацькій родині. Вперше згадується в документах 1633 року як полковник реєстрових козаків з Полтавщини, перший полковник полтавський^[4] війська Речі Посполитої в ході Смоленської війни^[5]. Після придушення повстання Павлюка 1637 року, прибув до Запорозької Січі, де на початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки під Жовнином відступив на Слобідську Україну, де заснував Чугуїв. Убитий чугуївськими козаками під час заворушення зі старшиною^[6].

Вшанування пам'яті

Докладніше: Вулиця Якова Остряниці

З 2015 року у Броварах і Дніпрі^[7], а також в інших населених пунктах, існують вулиці на честь Якова Острянина.

Примітки

1. Щербак В. О. Яків Острянин — С. 287-298 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. Кн. 1. 400 с. ISBN 966-518-011-8
2. Острянин [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
3. Іскра Яцко, на прізвище Острянин, або Остряниця [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 554. — 1000 екз.
4. Кривошея, 2014, с. 6, 191.
5. Щербак В. О. Острянин Яків [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 695. — ISBN 978-966-00-1061-1.
6. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993. Архів оригіналу за 6 лютого 2007. Процитовано 1 червня 2018. [Архівовано 2007-02-06 у Wayback Machine.]
7. Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська». Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.

Джерела та література

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
• А.И. Папков. Оборона Белгорода от черкас летом 1634 г. http://www.historybel.narod.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
• Кривошея, Володимир (2014). Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том І Ч.: Десна Поліграф ISBN 978-617-7223-01-5.

Посилання

• Острянин Яків // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 741.
• Щербак В. О. Яків Острянин — С. 287—298 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. Кн. 1. 400 с. ISBN 966-518-011-8

Попередник Ілляш Караїмович

Гетьман України 1638

Наступник Дмитро Гуня