Ян Зрзавий

Ян Зрзавий
Jan Zrzavý
Народження	5 листопада 1890 Округліце
Смерть	12 жовтня 1977
	Прага
Поховання	Q70923759?
Країна	Чехословаччина
Жанр	художник, графік, ілюстратор
Навчання	Вища школа прикладного мистецтва (Прага)^d (1909)
Діяльність	актор, педагог, художник, педагог, ілюстратор, графік, сценограф, поет, письменник, публіцист, викладач університету
Роки творчості	1910[1] — 1977[1]
Член	Mánes Union of Fine Arts^d[2], Sdružení českých umělců grafiků "Hollar"^d[2] і Умелецка беседа^d[2]
Твори	Cleopatra II^d
Звання	Народний артист Чехословаччини
Роботи в колекції	Словацька національна галерея, Галерея Петра Богуня, Moravian Gallery in Brno^d, Національна галерея і галерея Бельведер
Нагороди	Народний артист Чехословаччини^d (1966)
Автограф
Ян Зрзавий у Вікісховищі

Ян Зрзавий (чеськ. Jan Zrzavý; 5 листопада 1890, Округліце — 12 жовтня 1977, Прага) — чеський художник, графік і ілюстратор.

Життєпис

Ян Зрзавий народився 5 листопада 1890 року в Округліце. Був шостою дитиною в сім'ї вчителя Яна Зрзаве та вчительки Вілеміни. У !905 році закінчив промислову будівельну школу у Брно. Вивчав живопис у празькій Академії мистецтв, був одним із засновників групи художників «Sursum», входив до складу художніх об'єднань «Mánes», Бесіда художників і Спілки чеських художників-графіків Голлар. У 1920-ті роки Зрзавий здійснив численні мандрівки Європою, він відвідав Італію, Бельгію і Францію.

Творчість

Ян Зрзавий був одним з провідних представників чеського художнього авангарду початку XX століття. Початковий період творчості Зрзавого був відзначений такими його роботами як «Долина печалі», «Ноктюрн», «Натюрморт з травневими квітами», «Страждання». Ці картини характерні для початку чеського періоду сецесіон; вони також символізують появу чеського експресіонізму і початку кубізму. Ці та їм подібні полотна художника були інспіровані враженням від полотен періоду італійського Відродження, бачених ним під час перебування в Італії — в першу чергу картинами Рафаеля і Леонардо да Вінчі. Після Першої світової війни твори художника стають більш м'якими, ліричними, іноді абстрактними («Меланхолія», «Подруга» і ін.). У другій половині XX століття художник пише переважно пейзажі («Камарі», «Сан Марко вночі», «Сан Марко вдень» та інші). У 1965 році майстру було присвоєно звання Народний художник Чехословаччини.

Фільми

• Катя і Крокодил (1965).
• Ян Зрзаве — Роздум (телевізійний фільм 1972 року).
• Два ювілеї Яна Зрзаве (1976)
• Золотий дощ (телефільм 1977 року)

Пам'ять

• На будинку, де народився художник, встановлена ​​меморіальна дошка з бюстом та текстом: Ян Зрзавий, чеський художник 1890-1977 років, народився в цьому будинку 5 листопада 1890 року.
• 8 червня 2002 року було відкрито Інформаційний центр Яна Зрзавого та Меморіальний зал. Тут відвідувачі дізнаються багато цікавої інформації з життя художника.
• 19 червня 2010 року в приміщенні муніципального офісу було відкрито пам'ятну дошку з бюстом художника. Професор Франтишек Дворжак, історик мистецтва, виступив з промовою. Бюст був створений другом художника, академічним скульптором Богуміром Кубеком, за рік до смерті художника в 1976 році. На табличці є напис: «1890-1977 я народився в Округліце, але вважаю Кручембурк справжнім батьківщиною».

Бібліографія

• Bohumil Kubišta, Veraikon 6, 1919-1920, s. 137-147
• Jeníkovy pohádky, Praha 1920
• Barva, Volné směry 21, 1921-22, s. 15-24
• Umění Josefa Čapka, Život 12, 1933-34, s. 59-62
• Vzpomínka na Grigorije Musatova, Život 20, 1946-47, s. 78
• O sdružení Sursum, Okénko do dílny umělcovy 4, 1947, s. 39-42
• Jan Zrzavý vzpomíná na domov, dětství a mladáléta, Praha 1971 (ed. D. Maxová)

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
   d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568

Література

• Johannes Urzidil: Zeitgenössische Maler der Tschechen: Čapek, Justitz, Špála, Zrzavý. Bratislava/Preßburg, Forum 1936.
• Lubomír Slavíček (ed.), Slovník historiků umění, výtvarných kritiků, teoretiků a publicistů v českých zemích a jejich spolupracovníků z příbuzných oborů (asi 1800-2008), Sv. 2, s. 1725-1726, Academia Praha 2016, ISBN 978-80-200-2094-9
• Karel Srp, Jana Orlíková, Jan Zrzavý, 436 s., Academia Praha 2003, ISBN 80-200-1160-9
• František Černý : Theater – Divadlo, Orbis, Praha, 1965, str. 415
• Jindřich Černý (1930) : Osudy českého divadla po druhé světové válce – Divadlo a společnost 1945–1955, Academia, Praha, 2007, str. 85, 190, 421, 452, ISBN 978-80-200-1502-0
• Kolektiv autorů: Dějiny českého divadla/IV., Academia, Praha, 1983, str. 655
• Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 596
• Jaroslav Seifert: Všecky krásy světa, Praha, Československý spisovatel, 1982, str. 30, 246, 283, 312, 329, 331–7, 339, 451, 536
• Johannes Urzidil: Život s českými malíři. Vzájemná korespondence s Janem Zrzavým. Vzpomínky – texty – dokumenty. Vybral, uspořádal a doprovodné texty napsal Vladimír Musil . Horní Planá, Fraktál, 2003. ISBN 80-902860-0-3. [1] [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• ČT 2012, dokument Jan Zrzavý: Kleopatra II [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Jan Zrzavý [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] v Kdo byl kdo v našich dějinách ve 20. století
• Informace na webu rodné obce [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Životopis Jana Zrzavého [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Ukázky grafického díla [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Životopis, dílo [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Fotografie Jana Zrzavého od Václava Chocholy [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
• Občanské sdružení Za záchranu rodného domu malíře Jana Zrzavého v Okrouhlici [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Архівна копія на сайті Wayback Machine., In: The Grove Dictionary of Art, Macmillan 2000, Auszug auf artnet.com, im Internet Archive auf archive.org, Stand: 10. März 2005, gesehen 2. Mai 2011