Єжи Загурський | |
---|---|
Народився | 13 грудня 1907[4] або 1909[3] Київ, Російська імперія |
Помер | 5 серпня 1984[1][2][3] Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | мовознавець, перекладач, поет, письменник |
Alma mater | Faculty of Law and Administration, University of Warsawd |
Знання мов | польська |
Членство | Польський PEN Clubd |
Конфесія | латинська церква[3] |
У шлюбі з | Maryna Zagórskad |
Діти | Włodzimierz Zagórskid |
Нагороди | |
Єжи Загурський (польськ. Jerzy Zagórski; народився 13 грудня 1907 р. в Києві, помер 5 серпня 1984 р. у Варшаві) — польський поет, есеїст і перекладач, співзасновник групи «Żagary».
Випускник гімназії імені Яна Замойського у Варшаві (1927)[5]. Здобув правову освіту. Після війни був культурним аташе польського посольства в Парижі. Співпрацював з журналами «Pion» i «Kultura Jutra». У 1953 році Єжи Загурський підписав постанову Спілки польських письменників (СПП) щодо судового процесу у Кракові. З 1957 р. проживав у Варшаві. У його довоєнній поезії, близькій до авангарду, домінує катастрофа, а в пізнішій — класицизм.
Був одружений з Мариною Загурською (1906—1996) — перекладачкою художньої літератури. Разом з нею у 1979 році удостоєні медалі «Праведники народів світу». Єжи був братом журналіста Вацлава Загурського.
Він переклав серед інших «Маскарад» М. Ю. Лермонтова та грузинську поему «Витязь у тигровій шкурі».