Національна металургійна академія України, нині НМетАУ, раніше ДМетІ (Дніпропетровський металургійний інститут) — вищий навчальний заклад у місті Дніпрі.
У НМетАУ навчаються близько 15000 студентів, 175 аспірантів і 10 докторантів, працюють близько 1000 викладачів і наукових працівників.
Серед професорсько-викладацького складу частка докторів, професорів становить 14 відсотків. В їх числі дійсний член і член-кореспондент НАН України, 25 дійсних членів і членів-кореспондентів галузевих академій України, 16 мають почесні звання заслужених діячів науки та техніки, заслужених працівників освіти, лауреатів Державної премії.
Академія співпрацює з міжнародними угодами, програмами, проєктами, грантами з ВНЗ, фірмами, вченими США, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Італії, Китаю, Росії, Молдови та інших країн світу. За ініціативою НМетАУ створений консорціум п'яти технічних університетів: Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, України, розроблений інтегрований навчальний план підготовки фахівців за напрямом «Металургія». Студенти академії навчаються у провідних технічних університетах Європи, проходять стажування у вишах, науково-дослідних установах, фірмах країн ЄС.
Найстаріший вищий металургійний навчальний заклад України. Заснований як заводське відділення Катеринославського вищого гірничого училища в жовтні1899.
У 1912 році відділення перетворено в металургійний факультет гірничого інституту, на базі якого в 1930 році було створено Дніпропетровський металургійний інститут. Першим керівником воєнної кафедри в інституті став Михайло Вікентійович Щенснович[1]
В академії з вересня 1930 р. щотижня випускається безкоштовна для студентів газета «Кадри металургії»; виходить українською мовою тиражем у 1000 примірників. Редактор — Людмила Андрійченко.
Государственная металлургическая академия Украины: История становления вуза и развития его научно-педагогических школ (К 100-летию начала подготовки инженеров-металлургов) / Ред. Ю. Н. Таран-Жовнир; Подгот. Л. М. Климашевский; Редкол. Т. Г. Бень, Б. М. Бойченко, В. Т. Британ и др. — Д.: Пороги, 1999. — 314 с.