Осмінін Олександр Петрович

Олександр Петрович Осмінін
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження19 листопада 1981(1981-11-19) (43 роки)
Місце народженняМосква, Росія
Громадянство Росія
Професіяпіаніст
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструментифортепіано
Жанркласична та академічна музика
Колективиоркестр MusicAeterna
Youtube

Осмінін Олександр Петрович (рос. Алекс́андр Петр́ович Осм́инин, народився 19 листопада, 1981) російський піаніст, котрий дає концерти по всьому світі.


Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Осмінін народився в Москві. З 1988 до 1997 навчався в музичні школі, але його цікавість до музики та його музичні здібності проявилися 1986, у віці 5-ти років. Першим викладачем майбутнього піаніста була I. Антипко[1].

В 1997 він закінчив музичну школу.

З 1997 по 2000 навчався в Московському Академічному музичному коледжі ім. П. І. Чайковського.

У 2005 Олександр закінчує Московську консерваторію, де навчався в класі видатної піаністки Елісо Вірсаладзе і продовжує свою освіту в аспірантурі консерваторій (2008)

Репертуар

[ред. | ред. код]

Його репертуар варіюється від ранніх композиторів до сучасних: від Д. Скарлатті та Й. C. Баха до І. Стравінські та П. Хіндемі.

В його репертуарі основними є твори В. A. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, Ф. Ліста, М. Мусоргського, П. Чайковського, С. Прокофьєва та С. Рахманінова.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Олександр концертує по всьому світі: в 2009 р. відбувся тур по 9-х італійських містах, котрий складався більше ніж з десяти виступів. Ось ще декілька країн, де проходили виступи Олександра: США[2], Японія[3] , Австрія, Швеція, Норвегія[4][5], Німеччина, Швейцарія, Португалія, Румунія[6][7] та незчисленна кількість російських міст: Москва, Санкт-Петербург, Красноярськ, Перм, Тольятті, Іркутськ, Архангельськ, Мурманськ, це лише малий перелік.

Однак, як одного разу висловився Осмінін[8][9]: «З усіх зарубіжних гастролей найбільш значущими для мене є мої концерти в залі Salle Cortot[10] в Парижі, (2008,Париж, Франція), а також сольний концерт в одному з залів Gasteig в Мюнхені[11]».

Варто також відзначити, тури в країни колишнього Радянського Союзу — Україну, Грузію, Азербайджан і Казахстан.

Оркестрова та камерна музика

[ред. | ред. код]

Як соліст, О.Осмінін працює з багатьма видатними оркестрами: в 2005, 2006, 2007 — концерти у Великому залі Московської консерваторії з Новим Російським Оркестром під керівництвом Ю. Башмета.

Інша визначна риса його діяльності — камерна музика. Олександр часто грає з різноманітними камерними ансамблями. Має партнерські відносини з Наталією Гутман, Елісо Варсаладзе, Олександром Бузловим, Андрієм Барановим, Євгеном Петровим то багатьма іншими.

Протягом багатьох років він співпрацює з відомим альтистом Федором Бєлугіним. Разом вони записали диск[12] з творами Ц. Франка, Р. Шумана, Й. Брамса.

Конкурси

[ред. | ред. код]
  • 2010, 1 премія, конкурс ім. Карла Фільча в Румунії
  • 2008, 1 премія, 5-й міжнародний конкурс камерних асамблей в Швеції[13] (спільно з Ф. Бєлугіним)[14]
  • 2008, 1 премія, 12-й міжнародний конкур піаністів ім. Лучіано Ганте в Італій
  • 2008, 6 премія, міжнародний конкурс ім. C. Ріхтера в м. Москва, Росія[15][16]
  • 2007, приз глядацьких симпатій, півфіналіст, Сандаі-сіті, Японія. 3-й Міжнародний конкурс піаністів в м. Сандаі.
  • 2001, півфіналіст, Тбілісі, Грузія. 2-й Міжнародний конкурс піаністів в м. Тбілісі[17]

Фестивалі

[ред. | ред. код]

Окрім конкурсів, Олександр бере участь в багатьох міжнародних музичних фестивалях:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. І. Антипко працює в музичні школі ім. П. Юргенсона
  2. Donald Rosenberg, The Plain Dealer. "Зустріч з учасниками Міжнародного конкурсу піаністів в 2009 роців м.Клівленді". Cleveland.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  3. Міжнардний музичний конкурс в м.Сандаі. Japansclassic.com. 22 січня 2007. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  4. Виступ О.Осьмініна та Ф.Бєлугіна в Blå salongen [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.] September 25, 2011
  5. Міжнародний конкурс піаністів в Осло, вересень 18-26,2010 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  6. "Фестиваль Конкурс" Карла Філча "закінчилася вчора ввечері в Сібіу. Romania-muzical.ro. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  7. Симфонічний концерт. Cultura.sibiu.ro. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  8. інтерв'ю в газеті «12 розчулених піаністів», Московский Комсомолец № 24789 від 20 червня 2008 р.(рос.)
  9. інтерв'ю в газеті «Вищі бали за шкалою Ріхтера», Московский Комсомолец № 24792 від 24 червня 2008 р.(рос.)
  10. [[https://web.archive.org/web/20090309102834/http://ecolenormalecortot.com/rep2/index.html Архівовано 9 березня 2009 у Wayback Machine.] концертний зал Альфреда Корто]
  11. Gasteig website (in German)
  12. Олександр Осьмінін, Федор Бєлугін. Брамс, Шуман, Франк. Ozon.ru.
  13. Міжнародній конкурс дуетів в Швеції. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 6 липня 2012.
  14. О.Осьмінін та Ф.Бєлугін на 5-му Міжнародному конкурсі дуетів у Швеції. Архів оригіналу за 12 вересня 2010. Процитовано 6 липня 2012.
  15. Запис було зроблено під час першого туру Міжнародного конкурсу піаністів ім.С. Ріхтера. Rutube.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 6 липня 2012.
  16. Запис було зроблено під час другого туру Міжнародного конкурсу піаністів ім.С.Ріхтера. Rutube.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 6 липня 2012.
  17. Міжнародний конкурс піаністів м. Тбілісі
  18. Фестиваль Animato [Архівовано 2012-07-05 у Wayback Machine.], м. Париж, Франція
  19. Програма Олександра Осьмініна на фестивалі Animato, травень 13, 2008 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012.
  20. Офіційна сторінка фестивалю Julita
  21. Музичний фестиваль ім. С. Ріхтера в м. Таруса
  22. Фестиваль, присвячений пам'яті скрипаля Олега Кагана який помер у 1990 році
  23. Офіційна сторінка Олега Кагана Music Fest. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 6 липня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]