Рейн Рауд

Рейн Рауд
Rein Raud
Народився	21 грудня 1961(1961-12-21) (63 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР[1]
Громадянство	СРСР →  Естонія
Діяльність	викладач університету, письменник, перекладач, поліглот
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет  і Гельсінський університет
Знання мов	естонська , японська , англійська , литовська  і російська
Заклад	Талліннський університет
Посада	ректор
Батько	Ено Рауд
Мати	Айно Первік
Брати, сестри	Пірет Рауд^d  і Мікхель Рауд
Нагороди	Eduard Vilde literary award^d (2009) Tallinn University badge of merit^d (2012) Премія Фрідеберта Туґласа за роман (2013) Q96323299? (2013) Q97232709?
Сайт	reinraud.com
Медіафайли у Вікісховищі

Рейн Рауд (ест. Rein Raud; нар. 21 грудня 1961(1961грудня21)) — естонський письменник, японіст, професор культурології Таллінського університету, а також професор японської мови та культури Гельсінського університету. Працював ректором Естонського гуманітарного інституту (зараз є частиною Таллінського університету). Визнаний інтелектуал і поліглот.

Біографія

Рейн Рауд закінчив Талліннську середню школу № 7 у 1980 році. До закінчення школи він опанував окрім рідної естонської та фінської, російську, англійську, німецьку та литовську мови, на рівні спілкування — французьку, угорську, шведську, іспанську та грецьку^[2]. У 1985 році закінчив Ленінградський університет за спеціальністю «Японська філологія» (в університеті спочатку почав вивчати перську мову^[2], але після початку Афганської війни перейшов на кафедру японської мови^[3]). У 1993 році Рейн Рауд здобув ступінь ліцензіата філософії університету Гельсінкі, а у 1994 році ступінь доктора філософії з теорії літератури. Дисертацію «The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis» опублікував Естонський гуманітарний інститут.

Викладав в Естонському гуманітарному інституті та Гельсінському університеті, де став професором кафедри світової культури^[4]. З 2006 по 2011 року Рауд був ректором Таллінського університету^[5]. Був президентом Європейської асоціації японських досліджень^[6].

Як вчений, Рауд займався дослідженням широкого спектра питань японської літератури та філософії^[7]. У своїх роботах він намагався поєднати структурно-семіотичний метод вивчення літератури та культури Ю. М. Лотмана з антропологічним та соціологічним підходами з метою досягнення більш цілісного розуміння культурних явищ. Як автор, Рауд опублікував чотири збірки поезій, п'ять романів і кілька збірок оповідань і п'єс. Він також добре відомий перекладами японської класичної літератури на естонську мову. У 2010-х роках Рауд почав публікувати «Дуже короткі оповідання» у Twitter. Поетичні та прозові твори Рейна Рауда перекладали російською мовою Михайло Яснов, Михайло Король, Борис Балясний, Ніколай Караєв.

Рауд також відомий своїми есе та критичними газетними колонками, у яких висловлював ліволіберальні погляди та критикував націоналістичні настрої. У 2003 році він отримав премію Естонського союзу журналістів за серію статей з критикою американського вторгнення до Іраку й естонської влади за її підтримку^[8]. У 2003—2004 роках брав участь у філософських ток-шоу «Vita Brevis» на естонському ТБ^[9].

14 листопада 2012 року разом із ще 17 громадськими діячами Естонії підписав «Хартію 12». У ній підписанти висловили бажання, щоб політика в Естонії знову стала чесною, виступивши проти монополізації шляху до влади парламентськими партіями^[10][11]. Хартія викликала великий суспільний резонанс у країні, так на її підтримку на сайті Petitsioon.ee підписалося близько 17,5 тисяч осіб (за даними на 23 листопада 2012 року)^[12]. 21 листопада з ініціативи президента Т. Г. Ільвеса відбувся «круглий стіл» з подолання кризи довіри, в якій брали участь представники парламентських партій, громадянських об'єднань «Хартія 12» та «Досить брехливої політики!», а також вчені й експерти^[13].

Сім'я

Батьки Рейна Рауда — письменники Айно Первік й Ено Рауд. Брат — музикант і радіоведучий Міхкель Рауд, а сестра — художниця Пірет Рауд. Рейн одружений з Росіті Рауд. У них двоє дітей: син Юхан (нар. 1988) та дочка Лаура Лійна (нар. 1994).

Премії та нагороди

• 2001 — Орден Білої зірки III класу^[14]
• 2003 — премія Естонського союзу журналістів^[8]
• 2004 — щорічна премія Estonian Cultural Endowment за книгу «Hektor and Bernard»^[15]
• 2007 — Почесний доктор Латвійського університету
• 2009 — Командорський хрест ордену «За заслуги перед Литвою»^[16]
• 2009 — Премія у галузі літератури імені Едуарда Вільде за книгу «Brother»^[17]
• 2011 — Орден Вранішнього Сонця 2-го ступеня, Золота і Срібна зірки (Японія)^[18]
• 2012 — Почесний доктор Університету Вітовта Великого^[19]

Бібліографія

• Raud, Rein (2021): Being in Flux: A Post-Anthropocentric Ontology of the Self. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein (2016): Meaning in Action: Outline of an Integral Theory of Culture. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein and Zygmunt Bauman (2015): Practices of Selfhood. Cambridge: Polity Press.
• Raud, Rein (2013): Mis on kultuur? [What is Culture?] Tallinn: Tallinn University Press.
• Raud, Rein and James W. Heisig, eds. (2010): Classical Japanese Philosophy. (Frontiers of Japanese Philosophy Series, vol.7) Nagoya: Nanzan Institute of Religion and Culture.
• Raud, Rein, ed. (2007): Japan and Asian Modernities. London: Kegan Paul.
• Raud, Rein and Mikko Lagerspetz (1997): Cultural Policy in Estonia. Strasbourg: Council of Europe.
• Raud, Rein (1994): The Role of Poetry in Classical Japanese Literature: A Code and Discursivity Analysis. Tallinn: Eesti Humanitaarinstituut.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #14071071X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Keelehuvi: Keelehuvi. Rein Raud. Eesti Rahvusringhääling. 15.10.1980.
3. INTELLEKTUAALIDEMAA (Intervjuu Rein Rauaga). Aegumatud intervjuud. 25.03.1992. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
4. «Young Estonian appointed to the first Finnish Professorship in Japanese» [Архівовано 2006-05-09 у Wayback Machine.]. University og Helsinki. January 1996
5. Männa, Krista (12 May 2012). Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 20 лютого 2023. «Pressikutse: Professor Rein Raua inaugureerimine Tallinna Ülikooli rektoriks [Press invitation: Professor Rein Raud Sulev rector of Tallinn University]». Tallinna Ülikool.
6. «The Council of the EAJS» [Архівовано 2018-08-29 у Wayback Machine.]. EAJS
7. «Estonian Research Information System — Rein Raud». Estonian Research Portal. SA Archimedes
8. SLÕL: «SL Õhtulehe ajakirjanikud said parima uudisloo preemia» Архівна копія на сайті Wayback Machine. 19.02.2003
9. [1]Архівна копія на сайті Wayback Machine. «Vita brevis — ERR — Digihoidla [Vita brevis — ERR — Digital Repository]». ERR Arhiiv. Eesti Rahvusringhääling(ест.)
10. Хартия 12 [Архівовано 2012-11-22 у Wayback Machine.](рос.)
11. rus.DELFI.ee: «Хартия 12: эстонская демократия разваливается на глазах: власть продается, во имя получения власти лгут» Архівна копія на сайті Wayback Machine.. 14.11.2012(рос.)
12. Harta 12 [Архівовано 2012-11-27 у Wayback Machine.](ест.)
13. Татьяна Космынина: «Законопроект по итогам круглого стола у президента должен быть готов к Яанову дню». ERR, 21.11.2012
14. president.ee. «Estonian State Decorations — Rein Raud» [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.](ест.)
15. «Kultuurkapitali Proosaauhind [Cultural Endowment Award for Fiction]». Tartu Linnaraamatukogu Kirjandusveeb.(ест.)
16. Apdovanotų asmenų duomenų bazė [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.](лит.)
17. «Eduard Vilde Nimeline Kirjandusauhind [Eduard Vilde Literary Prize]». Tartu Linnaraamatukogu Kirjandusveeb(ест.)
18. «2011 Autumn Conferment of Decorations on Foreign Nationals» [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.]. Ministry of Foreign Affairs of Japan
19. Prof. R. Raud: «VDU — bene geriausiai Lietuvoje pasiruošęs vykdyti universiteto misiją»(лит.)

Посилання