Роман (Даниляк)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Даниляк.
Роман (Даниляк)
Канонік папської базиліки
Санта Марія Маджоре
Титулярний єпископ Нисси
16 грудня 1992 — 7 жовтня 2012
Обрання: 16 грудня 1992
Попередник: Biagio Budelacci
Апостольський адміністратор
sede plenaТоронтської єпархії
16 грудня 1992 — 16 січня 1998
Обрання: 16 грудня 1992
 
Альма-матер: Папський Латеранський університет і St. Michael's Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 29 грудня 1930(1930-12-29)
Торонто, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 7 жовтня 2012(2012-10-07) (81 рік)
Торонто, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Теодор
Мати: Єлисавета
Священство: 13 жовтня 1957
Єп. хіротонія: 25 березня 1993

Рома́н Даниля́к (29 грудня 1930, Торонто — 7 жовтня 2012, Торонто) — єпископ Української греко-католицької церкви, канонік папської базиліки Санта-Марія-Маджоре[2], апостольський адміністратор sede plena Торонтської єпархії УГКЦ (1992—1998), титулярний єпископ Нисси.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 грудня 1930 року в Торонто в сім'ї Теодора і Єлисавети Даниляків[3]. Здобув ліценціат з богослов'я у Папському Урбаніанському університеті й докторат з канонічного і цивільного права у Папському Латеранському університеті[4] (теза: «De collectione XIV titulorum eusque versione slavica», захистив 11 березня 1966)[5]. Під час навчання в Римі, 13 жовтня 1957 року Роман Даниляк був висвячений на священника Вінніпезьким митрополитом Максимом Германюком і після студій служив священником УГКЦ в Канаді[6]. У 1973–1990 роках був радником Папської комісії з перегляду східного канонічного права[7].

16 грудня 1992 року Папа Римський Іван-Павло II призначив священника Романа Даниляка, який на той час був настоятелем кафедрального собору св. Йосафата в Торонто і канцлером єпархіальної канцелярії, апостольським адміністратором sede plena Торонтської єпархії УГКЦ і титулярним єпископом Нисси[4]. Єпископом Торонтським на той час був Ісидор Борецький, який, незважаючи на свій похилий вік (81 рік), відмовився зрікатися свого уряду. Частина священників і мирян Торонтської єпархії зустріли призначення апостольського адміністратора зі спротивом, оскільки вважали, що його призначено всупереч волі Синоду Єпископів УГКЦ[8]. Після шести років конфлікту в 1998 році справу вирішено таким чином, що єпископа Романа Даниляка призначено каноніком папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі, єпископ Ісидор Борецький подав у відставку, а 1 липня 1998 року новим Торонтським єпископом призначено владику Корнилія Пасічного, дотеперішнього єпископа Саскатунського[9].

Коли стан здоров'я владики Романа погіршився, він повернувся до Канади. Останні роки провів у рідному місті Торонто, де й помер 7 жовтня 2012 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Упокоївся в Бозі владика Роман Даниляк, Канонік Папської Базиліки Santa Maria Maggiore
  2. ↑ Капітула папської базиліки Санта Марія Маджоре
  3. ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 144.
  4. ↑ а б Christopher Guly (3 січня 1993). Vatican announces new appointments (PDF). The Ukrainian Weekly. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  5. ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 307.
  6. ↑ Bishop Roman Danylak. Catholic-Hierarchy.org. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 14 березня 2011.
  7. ↑ Andrij Wynnyckyj (7 лютого 1993). Interview: The Vatican's administrator for Toronto eparchy (PDF). The Ukrainian Weekly. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  8. ↑ Andrij Wynnyckyj (31 січня 1993). Furor erupts in Toronto Eparchy as Rome makes move against bishop (PDF). The Ukrainian Weekly. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  9. ↑ Andrij Kudla Wynnyckyj (19 липня 1998). Toronto's Ukrainian Catholic Eparchy subjected to major reassignments (PDF). The Ukrainian Weekly. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 14 березня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome 1988. — 284 P. (англ.)
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]