HMCS «Ірокеу» (G89) | ||
---|---|---|
HMCS Iroquois (G89) | ||
Канадський есмінець «Ірокеу». | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець «Трайбл» | |
Держава прапора | Канада | |
Належність | Військово-морські сили Канади | |
На честь | перший корабель флоту на ім'я «Ірокеу»[Прим. 1] | |
Корабельня | Vickers-Armstrongs, Ньюкасл-апон-Тайн | |
Замовлено | 5 квітня 1940 | |
Закладено | 19 вересня 1940 | |
Спущено на воду | 23 вересня 1941 | |
Введено в експлуатацію | 10 грудня 1942 | |
На службі | 1942–1944 | |
Виведений зі складу флоту | 22 лютого 1946 | |
Статус | у вересні 1966 року проданий на брухт | |
Нагороди | 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Бій у бухті Одьєрн Арктичні конвої * Конвой JW 54A * Конвой RA 54B * Конвой JW 55B * Конвой RA 55B * Конвой JW 66 * Конвой RA 66 Корейська війна Холодна війна * Операція «Страйкбек» | |
Ідентифікація | ||
Палубний код | G89 | |
Параметри | ||
Тоннаж | 1 990 тонн (стандартна) 2 559 тонн (повна) | |
Довжина | 115 м | |
Ширина | 11,4 м | |
Висота | 3,4 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 44 000 к. с. | |
Швидкість | 36 вузлів (67 км/год) | |
Дальність плавання | 5700 миль (10 560 км) на швидкості 15 вузлів | |
Екіпаж | 259 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 (3 × 2) × 120-мм універсальних гармат QF Mk.XII 2 (1 × 2) × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 (1 × 4) × 533-мм торпедних апарати 1 бомбоскидач | |
Зенітне озброєння | 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон» 4 (1 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармати QF 2 pounder Mark II | |
Радіолокаційне озброєння | радар типу 268 радар типу 271 радар типу 291 |
«Ірокеу» (G89) (англ. HMCS Iroquois (G89) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Трайбл» Королівського військово-морського флоту Канади за часів Другої світової та Корейської війн.
Ескадрений міноносець «Ірокеу» був замовлений 5 квітня 1940 року. Закладка корабля відбулася 19 вересня 1940 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Ньюкасл-апон-Тайні. 23 вересня 1941 року він був спущений на воду, а 10 грудня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Канади. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжуючи арктичні конвої, та біля берегів Європи. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].
У середині січня 1944 року увійшов до строю 10-ї крейсерів ескадри. Входив до 26-ї бойової групи кораблів, головним завданням якої було перехоплення ворожих надводних та підводних сил у Біскайській затоці та Ла-Манші та забезпечення охорони кораблів і суден, що наближались до Англії[Прим. 3].
19 листопада 1943 року есмінець «Ірокеу» разом з оперативною групою британського флоту забезпечували прикриття конвою JW 54A[Прим. 4].
20 грудня 1943 року з бухти Лох-Ю в Шотландії вийшов черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден. Ескадрений міноносець «Ірокеу» уходив до океанського ескорту конвою[Прим. 5].
26 грудня 1943 року о 8:40 в умовах повної полярної ночі кораблі союзників вступили в бій з німецьким ударним угрупованням флоту, яке очолював лінійний корабель ВМС Третього Рейху «Шарнгорст»[Прим. 6].
В ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.
У середині січня 1944 року есмінець увійшов до 26-ї бойової групи кораблів, головним завданням якої було перехоплення ворожих надводних та підводних сил у Біскайській затоці та Ла-Манші та забезпечення охорони кораблів і суден, що наближались до Англії[Прим. 7].