«Макланаган» (DD-264) | ||
---|---|---|
USS McLanahan (DD-264) | ||
Американський есмінець «Макланаган» у Сан-Дієго. 1919 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Клемсон» | |
Держава прапора | США | |
Належність | Військово-морські сили США | |
На честь | єдиний корабель американських ВМС, названий на честь офіцера флоту Тенанта Макланагана | |
Корабельня | Bethlehem Shipbuilding Corporation, Квінсі | |
Закладено | 20 квітня 1918 | |
Спущено на воду | 22 вересня 1918 | |
Введено в експлуатацію | 5 квітня 1919 | |
На службі | 1919–1940 | |
Переданий | 23 жовтня 1940 року до Королівського флоту Великої Британії | |
Виведений зі складу флоту | 30 червня 1922[Прим. 1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1215 т (стандартна) 1308 т (повна) | |
Довжина | 95,81 м | |
Ширина | 9,68 м | |
Осадка | 3,0 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 4 × водотрубних котли | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 26 500 к.с. | |
Швидкість | 35 вузлів (65 км/год) | |
Дальність плавання | 4900 миль (9100 км) на швидкості 15 вузлів | |
Екіпаж | 122 офіцери та матроси | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 102-мм універсальні гармати Mark 4"/50 1 × 76-мм гармата Mark 3"/23 | |
Торпедно-мінне озброєння | 12 (4 × 3) × 533-мм торпедних апаратів |
«Бредфорд» (H72) | ||
---|---|---|
HMS Bradford (H72)
| ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Таун» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | єдиний корабель флоту на ім'я «Бредфорд» | |
Введено в експлуатацію | 23 жовтня 1940 | |
На службі | 1940-1943 | |
Статус | 3 травня 1943 року виведений зі складу флоту та 19 червня 1946 року розібраний на брухт | |
Нагороди | 3 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Технічні дані | ||
Озброєння |
«Макланаган» (англ. USS McLanahan (DD-264) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Клемсон» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.
«Макланаган» закладений 20 квітня 1918 року на верфі Bethlehem Shipbuilding Corporation, у Квінсі, штат Массачусетс, де 22 вересня 1918 року корабель був спущений на воду. 5 квітня 1919 року він увійшов до складу ВМС США.
Американський есмінець «Макланаган» після введення до американського флоту перебував у складі сил Тихоокеанського флоту з базуванням на Сан-Дієго. 27 червня 1922 року виведений до резерву, де перебував протягом 18 років. «Макланаган» був переданий за угодою «есмінці в обмін на бази» Королівському флоту Великої Британії. Згідно з цим договором США передавали британцям 50 есмінців зі свого резерву за умови 99-річної оренди британських військових баз у Західній півкулі. 8 жовтня 1940 року есмінець прибув до Галіфаксу з групою кораблів, яку передавали Королівським британському та канадському флотам, де його перейменували на «Бредфорд».
1 жовтня 1941 року есмінець діяв у складі сил ескорту конвою WS 12[Прим. 3].
3 травня 1943 року корабель був признаний непридатним для виконання конвойних функцій океанського ескорту і був виведений до резерву у Девонпорті. Там до кінця війни есмінець служив плавучою казармою для проживання матросів. 19 червня 1946 року після списання «Бредфорд» розібрали в Труні.