USS Rowan (DD-405)

«Рован» (DD-405)
USS Rowan (DD-405)
Американський есмінець «Рован».
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Бенгам»
Держава прапора США США
Належність  Військово-морські сили США
На честь третій корабель американських ВМС «Рован», названий на честь віце-адмірала американських ВМС Стівена Рована
Корабельня Norfolk Naval Shipyard, Портсмут
Закладено 25 червня 1937
Спущено на воду 5 травня 1938
Введено в експлуатацію 23 вересня 1939
На службі 19391943
Загибель 11 вересня 1943 року затоплений німецькими швидкісними катерами S-Boot в затоці Салерно
Нагороди 5 бойових відзнак
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
Битва на Середземному морі
Операція «Смолоскип»
* Морська битва біля Касабланки
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1656 т (стандартна)
1888 т (нормальна)
2 250 т (повна)
Довжина 103,86 м
Ширина 10,82 м
Осадка 4,4 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни
3 × водотрубних котли Babcock & Wilcox
Гвинти 2
Потужність 49 250 к.с.
Швидкість 37,9 вузлів (70,2 км/год)
Дальність плавання 5 390 миль (9 980 км) на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 235 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 127-мм універсальні гармати Mark 12 5"/38
Торпедно-мінне озброєння 16 (4 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
2 бомбоскидувачі
Зенітне озброєння 4 × 12,7-мм великокаліберні кулемети M2

«Рован» (англ. USS Rowan (DD-405) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Бенгам» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.

«Рован» був закладений 25 червня 1937 року на верфі Norfolk Naval Shipyard, Портсмуті, де 5 травня 1938 року корабель був спущений на воду. 23 вересня 1939 року він увійшов до складу ВМС США.

Історія

[ред. | ред. код]

У травні 1942 року американський есмінець «Рован» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 1], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Їх супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].

З 1943 року корабель діяв у супроводженні конвоїв до Північної Африки. 12 березня вийшов з есмінцями «Мейрант», «Вейнрайт», «Чамплін», «Тріпп», «Райнд» і «Хоббі» на супровід конвою UGS 6. У результаті нападу німецьких «вовчих зграй» на транспортний конвой з 45 суден чотири суховантажні судна були потоплені, ще одне дістало пошкоджень[Прим. 2][3]. Разом з цим, американський есмінець «Чамплін» спромігся потопити німецький підводний човен U-130 обер-лейтенанта-цур-зее З.Келлера.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  2. Конвой UGS 6 атакували три «вовчі зграї»: «Унверзагт»: U-106 (капітан-лейтенант Г.Раш), U-130 (оберлейтенант-цур-зее З.Келлер), U-167 (фрегаттен-капітан К.Штурм), U-172 (корветтен-капітан К. Еммерманн), U-513 (корветтен-капітан Р.Рюггеберг), U-515 (капітан-лейтенант В.Генке); «Вольгемут»: U-67 (корветтен-капітан Г.Мюллер-Штекгейм), U-103 (капітан-лейтенант Г.-А. Йенссен), U-109 (оберлейтенант-цур-зее Й. Шрамм), U-159 (капітан-лейтенант Г.Вітте), U-524 (капітан-лейтенант В.фон Штайнаккер); «Таммлер»: U-43 (оберлейтенант-цур-зее Г.-Й. Швантке), U-66 (капітан-лейтенант Ф. Маркворт), U-202 (капітан-лейтенант Г.Позер), U-504 (капітан-лейтенант В. Луїс), U-521 (капітан-лейтенант К. Баргштен), U-558 (капітан-лейтенант Г. Крех).
Джерела
  1. Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  2. Arctic Convoys. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. UGS-6. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]