Інститут прикладної астрономії РАН

Інститут прикладної астрономії РАН
ИПА РАН Редагувати інформацію у Вікіданих
59°56′56″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д. / 59.948888888889° пн. ш. 30.345° сх. д. / 59.948888888889; 30.345
Типінститут Російської академії наукd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітників300 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьPhysical Sciences Divisiond і Міністерство науки та вищої освіти РФd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтiaaras.ru​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: IAA-RAN у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Інститут прикладної астрономії (повна офіційна назва — «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», скорочене — ІПА РАН[2]) — один з найбільших[джерело не вказано 3074 дня] астрономічних інститутів світу, що веде дослідження в галузі нових методів астрометрії і геодинаміки, ефемеридної астрономії, класичної та релятивістської небесної механіки, радіоастрономії і радіоінтерферометрії, космічної геодезії та фундаментального координатно-часового забезпечення.

Керівники

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

ІПА РАН був утворений 13 листопада 1987 року за постановою Президії АН СРСР N941.

З початку 2012 року змінено тип і повне найменування інституту на «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», за постановою Президії РАН № 262 від 13 грудня 2011 року[3][4]. Скорочена назва залишилося колишньою — ІПА РАН.

Основні напрямки наукової діяльності

[ред. | ред. код]
  • Дослідження в галузі астрономії, ефемеридної астрономії та космічної геодезії.
  • Дослідження в галузі наземної радіоінтерферометрії з наддовгими базами та радіоастрономії.
  • Дослідження в галузі класичної та релятивістської небесної механіки.
  • Дослідження в галузі фундаментального координатно-часового забезпечення.
  • Побудова фундаментальних систем відліку та визначення параметрів обертання Землі.
  • Дослідження в галузі радіоастрономічного та геодезичного приладобудування.
  • Видання астрономічних і спеціалізованих щорічників, ефемерид малих планет та інших офіційних координатно-часових видань.
  • Експлуатація та модернізація систем програмного забезпечення радіоінтерферометричної мережі «Квазар-КВО».

Відділення інституту

[ред. | ред. код]

Відділення радіоастрономічної апаратури

[ред. | ред. код]
  • Лабораторія антен і антенних вимірювань
  • Лабораторія радіоастрономічних приймальних пристроїв
  • Лабораторія перетворення і реєстрації сигналів
  • Лабораторія часу і частоти
  • Лабораторія кореляційної обробки
  • Лабораторія інформаційних та обчислювальних систем
  • Центр кореляційної обробки

Відділення радіоастрономічних спостережень

[ред. | ред. код]

Відділення фундаментальної і прикладної астрономії

[ред. | ред. код]
  • Лабораторія ефемеридної астрономії
  • Лабораторія астрономічних щорічників
  • Лабораторія космічної геодезії та обертання Землі
  • Лабораторія малих тіл Сонячної системи
  • Група релятивістської небесної механіки

Дослідне виробництво

[ред. | ред. код]
  • Конструкторсько-технологічна група
  • Радіомонтажна ділянка
  • Механічна ділянка
  • Слюсарна ділянка
  • Зварювальна ділянка

Філія кафедри радіофізики СПбПУ

[ред. | ред. код]

Базова кафедра радіоастрономії СПбДЕТУ «ЛЕТІ»

[ред. | ред. код]

Видання

[ред. | ред. код]

ІПА РАН видає російські і міжнародні астрономічні щорічники і альманахи, які містять ефемериди Сонця, Місяця, великих і малих планет і зірок, обчислені з максимальною точністю у відповідності зі стандартами, затвердженими Міжнародним астрономічним союзом, а також відомості про різні астрономічні явища — затемнення Сонця і Місяця, сходи і заходи Сонця та Місяця, планетні конфігурації тощо. Ці видання є єдиними офіційними ефемеридними документами в Росії, якими можуть користуватися різні споживачі та які можуть слугувати ефемеридним стандартом у будь-яких роботах.

Інститут прикладної астрономії РАН видає щотижневі бюлетені визначення параметрів обертання Землі, що включають результати обробки радіоінтерферометричних, лазерних і супутникових спостережень на глобальних мережах станцій, їх порівняння з даними Міжнародної служби обертання Землі та річний прогноз.

Спостереження

[ред. | ред. код]

Інститут прикладної астрономії РАН веде регулярні радіоінтерферометричні і радіоастрономічні спостереження на радіоастрономічних обсерваторіях мережі «Квазар-КВО» за міжнародними та російськими програмами.

Розташування

[ред. | ред. код]

Підрозділи Інституту прикладної астрономії РАН розташовані в чотирьох суб'єктах Російської Федерації: (Санкт-Петербург, Ленінградська область, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Бурятія).

  • 191187, Санкт-Петербург, наб. Кутузова, д. 10
  • 197110, Санкт-Петербург, вул. Жданівська, буд. 8
  • 188833, Ленінградська область, Приозерський р-н, сел. Світле (обсерваторія «Світле»)
  • 369140, Карачаєво-Черкеська республіка, Зеленчуцький р-н (обсерваторія «Зеленчуцька»)
  • 671021, Республіка Бурятія, Тункинський р-н, урочище Бадари (обсерваторія «Бадари»)

Відомі співробітники

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Єдиний державний реєстр юридичних осіб РФ
  2. ↑ ИПА РАН. Официальный сайт. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
  3. ↑ Постановление Президиума РАН № 262. РАН. 13 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
  4. ↑ Приложение 1 к Постановлению Президиума РАН № 262. — 2011. — 13 грудня. Архівовано з джерела 31 грудня 2017. Процитовано 16 квітня 2019.п