Августинович Олександр

Августинович Олександр
пол. Aleksander Augustynowicz
Народження7 лютого 1865(1865-02-07)[1]
Іскриня, Ґміна Корчина, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Смерть23 серпня 1944(1944-08-23)[1] (79 років)
 Варшава, Польська Народна Республіка
Країна Республіка Польща
Жанрпортрет
НавчанняКраківська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
ВчительВладислав Лущкевичd, Ян Матейко і Шимон Голлоші
ДітиQ112965360?
Роботи в колекціїНаціональний музей у Кракові
Нагороди
золотий хрест Заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
CMNS: Августинович Олександр у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Августинович.

Олександр Августино́вич, власне Александер Августино́вич (пол. Aleksander Augustynowicz; нар. 7 лютого 1865, Іскриня — пом. 23 серпня 1944, Варшава) — польський живописець вірменського походження[2]; член Краківського об'єднання художників-пластиків та Варшавського клубу польських акварелістів, дійсний член Товариства популяризації образотворчих мистецтв з 1925 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1865 року в селі Іскрині (тепер Коросненський повіт Підкарпатського воєводства, Польща). Середню школу закінчив у Ряшеві[2]. Впродовж 1883–1886 років навчався у Краківській академії мистецтва у Фелікса Шиналевського, Владислава Лущкевича і Яна Матейка, у 1888 році — у художній школі Шимона Голлоші в Мюнхені.

Деякий час подорожував Італією та Угорщиною. Протягом 1890—1914 років жив і працював у Львові. Мав у місті свою приватну мистецьку школу для жінок, в якій свого часу навчалися відома львівська художниця-графік Ванда Коженьовська, живописець Марія Шаєр-Гурська та інші[2]. У 1914—1921 роках жив у Закопаному. В 1921 році переїхав до Познані. В 1937 році, на честь 50-річчя творчості, був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги[2].

З початком другої світової війни переїхав до Варшави, де загинув 23 серпня 1944 року під час Варшавського повстання.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор портретів, пейзажів, побутових сцен на гуцульську тематику. Малював аквареллю, пастеллю та олійними фарбами. Серед робіт:

  • «Відпочинок» (1890);
  • «Портрет Я. Кулачковського» (1890; Національний музей у Львові);
  • «Автопортрет» (1896);
  • триптих «Візантійські варіанти» (біля 1898; автопортрет з родиною; Львівська галерея мистецтв);
  • «Автопортрет» (1899; Львівська галерея мистецтв);
  • «На пасіці» (1905, Львівська галерея мистецтв);
  • «Северин Обст» (1906; Національний музей у Варшаві);
  • «Доньки художника» (1907);
  • «Діти художника» (1907);
  • «Каплиця в горах» (1907);
  • «Краєвид Львова» (1908, акварель);
  • «Біля старої церкви» (1910);
  • «На ринку» (1910);
  • «Очікування» (1912);
  • «Тадеуш Рутовський-президент Львова» (1913; Львівська галерея мистецтв);
  • «Підтатранський пейзаж» (1916);
  • «Королева Ядвіґа» (біля 1925);
  • «Портрет батька художника» (1937);
  • «Материнство» (1937);
  • «Жіночий портрет» (1938);
  • «Сільська дівчина в червоній хустці»;
  • «Портрет чоловіка».
«Відпочинок»
«Северин Обст»
«Біля старої церкви»
«Портрет батька художника»
«Материнство»
Дзеркальна зала Львівської опери.

На початку 1900-х років архітектор Зиґмунт Ґорґолевський запросив хужожника до участі в живописному оздобленні Великого міського театру у Львові, де він виконав окремі розписи для фоє, залу глядачів і дзеркального залу[2].

Брав участь у виставках у Кракові, Варшаві, Відні, Мюнхені, Санкт-Петербурзі, Лондоні. У 1925 році, на виставці «Польський портрет», отримав найвищу почесну відзнаку.

Твори художника зберігаються у багатьох музеях Польщі (Варшава, Познань, Краків, Бидгощ, Вроцлав, Горлиці, Ряшів, Ланьцут та інших), а також у Львові — у Львівській галереї мистецтв та Львівському музеї історії релігії[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ а б в г д е Галина Глембоцька. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Олександр Авґустинович. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.

Література

[ред. | ред. код]