Вольфганг Єшке

Вольфганг Єшке
Wolfgang Jeschke
Ім'я при народженніWolfgang Jeschke
Народився19 листопада 1936(1936-11-19)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дечин, Чехословаччина
Помер10 червня 2015(2015-06-10)[1][2][3] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Діяльністьпрозаїк, видавець
Сфера роботиНімецька література[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівнімецька
Напрямокфантастика
Жанрнаукова фантастика Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusОстанній день творіння Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Вольфганг Єшке у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вольфганг Єшке (19 листопада 1936 року, Дечин, Чехословаччина — 10 червня 2015 року, Мюнхен[5]) — німецький письменник і видавець наукової фантастики, зокрема наукової фантастичної серії в видавництві Гайне (Heyne Verlag, Мюнхен). Крім численних творів, він видав понад 100 антологій німецької наукової фантастики в Серії Фантастика Року (Das Science Fiction Jahr), що містять крім літературних відкриттів, також літературні есе та інтерв'ю з наукової фантастики.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вольфганг Єшке народився в 1936, в Дечині, після 1945 року жив в Асперзі біля Людвігсбургу. Отримав середню освіту інструментальника і працював у машинобудуванні. У 1959 році закінчив згодом середню школу, а потім вивчав германістику, англійську мову та філософію в університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені. Після цього стажувався в книжковому видавництві C. H. Beck'schen. У 1969 році Єшке отримав посаду помічника редактора в «Літературній енциклопедії» (Kindlers Literatur Lexikon), пізніше — редактора.

Коли 1970 року Герберт Франке, як один з авторів видавничої групи, запропонував видавництву науково-фантастичний роман, згадав про те, що Єшке займався протягом багатьох років науковою фантастикою, і попросив його, щоб зробити свої висновки.[6] Звідси виникла серія «Фантастика для цінителів», яку видавав Єшке у видавництві Ліхтенберг, в якому з'явився не тільки роман Герберта Франке «Зона Нуль» (Zone Null), але і власна збірка Єшке з коротких оповідань «Збірка Часу» (Der Zeiter). У серії кілька значних авторів, які перед цим видавалися лише в буклетах у м'яких обкладинках, були вперше в Німеччині видані у повному форматі. Це такі автори, як Роберт Сілверберг, Томас Діш і Браян Олдіс. Коли наприкінці 1972 року звільнилась посада лектора з наукової фантастики та видавця у в видавництві Гейне (Heyne-Verlag), посаду зайняв Єшке — спочатку разом з Хербертом В. Франке (Herbert W. Franke), пізніше — як вільний, позаштатний співробітник. Успіх серії наукової фантастики і фентезі у видавництві Гейне спричинило за собою зростання кількості видань, так що Єшке 1978 року остаточно звільнився з Кіндлер, Єшке став виключно Лектором з наукової фантастики у видавництві Гейне. Після того, як у 1979 році Франке пішов з видавництва, Єшке залишився єдиним відповідальним редактором у видавництві і залишався їм до 2002 року, коли пішов на пенсію. До самої смерті він жив у Мюнхені і видавав як і раніше разом з Сашею Мамчак (Sascha Mamczak) альманах Das Science Fiction Jahr. Вольфганг Єшке помер 10 червня 2015 року в Мюнхені.[7]

Праці

[ред. | ред. код]

Вже з 1950-х років Єшке цікавився науковою фантастикою і став одним з перших членів заснованого в 1955 році Клубу Наукової Фантастики Німеччини (SFCD). Перші його оповідання з'явилися в фан-журналах і напівпрофесійних виданнях, і разом з Пітером Ногою, видав також свій власний фензин. За роки своєї діяльності як редактора і видавця Єшке почав менше писати, так що його робота залишалася порівняно вузькою. Однак була відмічена багатогранність і досконалість його творів. Характерними рисами його науково- фантастичних творів є щільності атмосфери, досконале написання сценаріїв, тонкі психологічні аспекти героїв і тема «подорожі в часі» у всіх варіаціях. При цьому він також нехтує умовностями оповідання і монтує разом фіктивні документи (документи про стан країни до спустошення) або пред'являє списка, який складається також з вигаданих подій (Die cusanische Acceleratio). Його перший Роман" Останній день творіння" (нім. Der letzte Tag der Schöpfung)[8] багато разів перевидавався, і продовжує видаватись; він зображує спробу виправити історію, і її грандіозний Провал. Єшке виступав також як автор радіоспектаклів, причому деякі з них були зроблені також як оповідання.

Літературна критика

[ред. | ред. код]
Що можна сказати в анотації до прямолінійного і напруженого зарядженого трилеру без гачків і петельок, лише те, що перед нами постав Роман у тонкій літературній формі, розрахований не на уявні ефекти, роман великої гуманістичної заклопотаності. В романі підіймається реальна тема: як люди експлуатуються, як люди мають справу з людьми. Питання, що являють собою насправді «реальні» люди, кидає на Єшке в геніальні ключові сцени …– Томас Тільзнер про «Мідас або воскресіння плоті»[9]
Романтична суміш з екзотики, скепсису притаманного цивілізації, та меланхолічної та водночас ефективної символіки — все це і створює основний настрій книги. Вольфганг Єшке є одним з небагатьох сучасних німецьких авторів, які у своїх науково — фантастичних творах вміють викликати почуття подиву, цілком навіть з тої доріжки ескапізму, яке, тим не менше гумовими шнурами прив'язано до дійсності. Цілком аналогічно створив він в свій час — вільно структуруючи та розповідаючи цілком оптимістично — це земля Осіріса, яка є в «Останньому дні творіння»… такі ж далекоглядні конструкції і сцени." — Ерік Сімон про «Очі Меамона» (Meamones Auge)[10]

Публікації

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Переклади іноземними мовами:

  • Французька
    • 1981 Le Dernier Jour de la Création (Der letzte Tag der Schöpfung)
    • 2008 Le Jeu de Cuse (Das Cusanus-Spiel) — ISBN 2-84172-416-6
  • Англійська
  • Угорська
    • 1990 A Teremtés utolsó napj (Der letzte Tag der Schöpfung)
    • 1997 Ozirisz országa (Osiris Land)
    • 1999 Midas/Meamone szeme (Midas oder Die Auferstehung des Fleisches und Meamones Auge in einem Band)
    • 2008 A Cusanus-játszma (Das Cusanus-Spiel, in zwei Bänden)

Збірки оповідань

[ред. | ред. код]
вибрані оповідання в трьох томах (видавництво Shayol)
  1. 2006 Der Zeiter, überarbeitete und erweiterte Neufassung, mit einem Vorwort von Andreas Eschbach — ISBN 978-3-926126-65-8
  2. 2008 Partner fürs Leben, Vorwort von Franz Rottensteiner, enthält Meamones Auge und bisher nicht in Buchform publizierte Erzählungen — ISBN 978-3-926126-78-8
  3. 2011 Orte der Erinnerung, Vorwort von Herbert W. Franke — ISBN 978-3-926126-91-7

Радіопостановки

[ред. | ред. код]
  • 1975: Der König und der Puppenmacher
  • 1984: Wir kommen auf Sie zu, Mister Smith. Regie: Alexander Malachovsky, BR, 9 Min.
  • 1985: Sibyllen im Herkules, oder Instant Biester
  • 1988: Jona im Feuerofen, oder Das versehrte Leben
  • 1989: Cataract
  • 1991: Midas, oder Die Auferstehung des Fleisches
  • 1993: Der Wald schlägt zurück

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • 1959 Supernova, auch Der Riß im Berg, in Utopia Magazin, Nr. 23
  • 1957 Welt ohne Horizont, in Thomas Landfinder (Hrsg.): Welt ohne Horizont
  • 1957 Der Türmer, in Henry Bings (Hrsg.): Lockende Zukunft
  • 1958 Zwölf Minuten und einiges mehr
  • 1959 Die Anderen, in Jürgen vom Scheidt (Hrsg.): Das Monster im Park
  • 1960 Sirenen an Ufern, in: Mario Kwiat (Hrsg.): Amateur Science Fiction Stories
  • 1960 Unweit Toulouse, auch Tore zur Nacht
  • 1961 Der König und der Puppenmacher, in Munich Round-Up, Nr. 43 (Beilage)
  • 1961 Pater Ramseys Totenmessen, in Munich Round-Up, Nr. 56 (Beilage)
  • 1974 I Love Bombay 1980 (Gedicht)
  • 1975 Denkmodelle (Gedicht)
  • 1976 Seveso (Gedicht)
  • 1976 Sterne (Gedicht)
  • 1976 Aufbruch (Gedicht)
  • 1979 Begegnung, in Gedankenkontrolle (o. Hrsg., Das Neue Berlin, Auszug aus Unweit Toulouse)
  • 1980 Nackt zum Gipfel, auch Yeti, in Playboy, Nr. 4/1980
  • 1980 Anachronismen, oder Die Flöte des heiligen Veit, in: Frank Flügge (Hrsg.): Utopia. SFCD-Sonderdruck 2/1980 (Auszug aus Der letzte Tag der Schöpfung)
  • 1981 Dokumente über den Zustand des Landes vor der Verheerung, in Science Fiction Story Reader 15
  • 1982 Osiris Land, in Arcane (hrsg. zus. mit Helmut Wenske)
  • 1983 Wir kommen auf Sie zu, Mr. Smith, in Dieter Hasselblatt (Hrsg)
  • 1984 Sybillen im Herkules oder Instant Biester
  • 1985 Nekyomanteion, in Science Fiction Jubiläumsband — Das Lesebuch
  • 1988 Jona im Feuerofen oder Das versehrte Leben
  • 1989 Nachrichten von Lebenden und Toten
  • 1988 The Mississippi Straightforward Society
  • 1993 Es lebe der Wald
  • 1993 Happy Birthday, dear Alice! Happy Birthday, dear Anne!
  • 1993 Schlechte Nachrichten aus dem Vatikan
  • 1995 Partner fuers Leben
  • 1997 Die Reise einer Zeitmaschine
  • 1999 Die Cusanische Acceleratio[11], in Erik Simon (Hrsg.): Alexanders langes Leben, Stalins früher Tod
  • 2001 Allah akhbar — And So Smart Our NLWs
  • 2004 Das Geschmeide[12], in: Andreas Eschbach (Hrsg.): Eine Trillion Euro
  • 2005 Lucia

Також англійською мовою:

  • 1970 The King and the Dollmaker
  • 1975 A Little More Than Twelve Minutes
  • 1980 Yeti
  • 1983 Haike the Heretic's Writings
  • 1984 Loitering at Death's Door

Нехудожня література

[ред. | ред. код]

Видавнича діяльність

[ред. | ред. код]

Антології

[ред. | ред. код]

Бібліотека науково-фантастичної літератури видавництва Гайне (Heyne Verlag)

[ред. | ред. код]

ТВ-Програми (вибірково)

[ред. | ред. код]
  • 1999/2000 Science-Fiction und Theologie, 160 min, vierteilig, BR.
  • 2001 Perry Rhodan — Eine literarische Fiktion zukünftiger Raumfahrt, 30 min, BR Alpha.
  • 2001 Science-Fiction-Literatur — Spiegel moderner Mythen und Weltbilder (1): …phantastisch?, 30 min, BR Alpha.
  • 2001 Science-Fiction-Literatur — Spiegel moderner Mythen und Weltbilder (2): …irdisch?, 30 min, BR Alpha.
  • 2001 Science-Fiction-Literatur — Spiegel moderner Mythen und Weltbilder (3): …extraterrestrisch?, 30 min, BR Alpha.
  • 2001 Science-Fiction-Literatur — Spiegel moderner Mythen und Weltbilder (4): …neomythisch?, 30 min, BR Alpha.
  • 2002 Mene, mene tekel upharsin — Der mahnende Zeigefinger der Science-Fiction-Literatur, 15 min, BR Alpha.
  • 2006 Der dunkle Rest — Bauplan für ein Universum, 30 min, BR Alpha.
  • 2006 Rechengenie im Würfel — Bundeshöchstleistungsrechner SGI Altix 4700, 30 min, BR Alpha.
  • 2008 Extraterrestrische Physik — Forschen im unsichtbaren Licht, 30 min, BR Alpha.

Винагороди

[ред. | ред. код]

Вольфганг Єшке отримав Премію Курта Ласвіца за:

  • Lexikon der Science Fiction Literatur. Sonderpreis 1980 mit Hans Joachim Alpers, Werner Fuchs und Ronald M. Hahn
  • Der letzte Tag der Schöpfung. bester Roman 1981
  • Midas oder Die Auferstehung des Fleisches. bester Roman 1989
  • Dokumente über den Zustand des Landes vor der Verheerung. beste Erzählung 1981
  • Osiris Land. beste Erzählung 1982
  • Nekyomanteion. beste Erzählung 1984
  • Schlechte Nachrichten aus dem Vatikan. beste Erzählung 1993
  • Partner fürs Leben. beste Kurzgeschichte 1996
  • Jona im Feuerofen. bestes Hörspiel 1988
  • als Förderer der deutschen SF und Herausgeber des Heyne Science Fiction Magazins. Sonderpreis 1981
  • Das Science Fiction Jahr. Sonderpreis 1987
  • die Förderung der SF-Kurzgeschichte und seine Herausgeberschaft des Jahrbuchs Das Science Fiction Jahr. Sonderpreis 1996
  • Die Cusanische Acceleratio. beste Kurzgeschichte 1999
  • sein Lebenswerk und seine Verdienste um die SF in Deutschland. Sonderpreis 2001 als Autor, Herausgeber und Förderer der Science Fiction
  • Allah akbar And So Smart Our NLWs. beste Kurzgeschichte 2001
  • Das Geschmeide. beste Kurzgeschichte 2004
  • Das Cusanus-Spiel. bester Roman 2006
  • Dschiheads. bester Roman 2014

Німецьку науково-фантастичну премію отримав за

  • Nekyomanteion. beste Kurzgeschichte 1986
  • Schlechte Nachrichten aus dem Vatikan. beste Kurzgeschichte 1993
  • Das Cusanus-Spiel. bester Roman 2006
  • Orte der Erinnerung. beste Kurzgeschichte 2011
  • Dschiheads. bester Roman 2014

Література

[ред. | ред. код]
  • Hartmut Panskus: Interview mit Wolfgang Jeschke und Rolf Heyne. In: Börsenblatt für den deutschen Buchhandel. Nr. 37, 1985.
  • Michael Matzer: Science Fiction von innen. In: Flugasche. Nr. 24, 1987 (Interview mit Wolfgang Jeschke).
  • Waldtraut Lewin: Der reproduzierbare Mensch. In: Berliner Lesezeichen. Band 4, Heft 7, 1996, ISSN 0945-0106, S. 37–39 (über Midas oder Die Auferstehung des Fleisches).
  • Hartmut Kasper, Alexander Seibold: Warum sollte ich es dem Leser leicht machen? Ein Gespräch mit Wolfgang Jeschke. In: Das Science Fiction Jahr 2006. München 2006, ISBN 3-453-52183-8, S. 735—769.
  • Christina Stange-Fayos: Spécificités et difficultés de la traduction de textes de science-fiction. À l'exemple du roman de Wolfgang Jeschke, Das Cusanus-Spiel. In: Traduire, adapter, transposer (= Cahiers d’études germaniques. Nr. 56). 2009, ISSN 0751–4239, S. 153—166 (französisch).
  • Franz Rottensteiner: Wolfgang Jeschkes Kurzprosa. In: Franz Rottensteiner: Im Labor der Visionen. Anmerkungen zur phantastischen Literatur. 19 Aufsätze und Vorträge aus den Jahren 2000—2012. Verlag Dieter van Reeken, Lüneburg 2013, ISBN 978-3-940679-72-7, S. 199—204.
  • Franz Rottensteiner: Dschiheads. In: Quarber Merkur. Franz Rottensteiners Literaturzeitschrift für Science Fiction und Phantastik. Band 115, 2014, ISBN 978-3-934273-94-8, S. 194—196.
  • Franz Rottensteiner: Jeschke, Wolfgang. In: Lexikon der Science Fiction-Literatur seit 1900. Mit einem Blick auf Osteuropa, herausgegeben von Christoph F. Lorenz, Peter Lang, Frankfurt/Main 2016, ISBN 978-3-63167-236-5, S. 359—366.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б NooSFere — 1999.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Wolfgang Jeschke (1936—2015) Der große Science-Fiction-Autor und -Herausgeber ist tot. auf diezukunft.de. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  6. ↑ Vgl. Erhard Ringer: Interview mit Wolfgang Jeschke, in Fantasia, Nr. 1, 1978
  7. ↑ Nachruf bei DieZukunft.de. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  8. ↑ Der letzte Tag der Schöpfung — Midas — Das Cusanus-Spiel: Drei Romane in einem Band
  9. ↑ Der Golem. Jahrbuch zur phantastischen Literatur 1989, hrsg. von Harald Junker, Udo Klotz und Gerd Rottenecker, Freiberg 1990, ISSN 0937–5880, S. 94.
  10. ↑ Vgl. Das Science Fiction Jahr 1997, Wilhelm Heyne Verlag, München, ISBN 3-453-11896-0, S. 786.
  11. ↑ Epilog.de: Die Cusanische Acceleratio [Архівовано 9 березня 2005 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Epilog.de: Das Geschmeide [Архівовано 3 січня 2006 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]