Віктор Лаваль

Віктор Лаваль
Народився03 лютого 1972 (52 роки)(19720203)
Гонолулу, Гаваї, США
Країна США
ДіяльністьПисьменник
Сфера роботилітература[1] і шкільництво[1]
Alma materКолумбійський університет, Корнелльський університет, Школа мистецтв Колумбійського університету і Lawrence Woodmere Academyd
У шлюбі зEmily Raboteaud
Нагороди
Сайт: victorlavalle.com
CMNS: Віктор Лаваль у Вікісховищі

Віктор Лаваль (нар. 3 лютого 1972 р.) — американський письменник. Автор збірки оповідань «Слепбокс з Ісусом» та чотирьох романів «Екстатик», « Велика машина», «Диявол у сріблі» та «Підкидьок ». Його фентезі новела жахів «Балада про Чорного Тома» отримала премію Ширлі Джексон 2016 року . [2] Головний рід діяльності Лаваля це художня література, хоча окрім цього він також писав есе та рецензії на книги для GQ, Essence Magazine, The Fader та The Washington Post та інших.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Віктор Лаваль народився 3 лютого 1972 року і виріс у Квінсі, штат Нью-Йорк, матір'ю-одиначкою, яка емігрувала з Уганди у віці двадцяти років. Він здобув ступінь бакалавра з англійської мови в Корнельському університеті та ступінь магістра витончених мистецтв в Колумбійському університеті .

Літературна кар’єра

[ред. | ред. код]

Слепбокс з Ісусом був опублікований у 1999 році у видавництві Vintage Books, та представляє собою одинадцять взаємопов’язаних історій які розповідають про життя молодих темношкірих і латиноамериканців, які жили в Нью-Йорку в 1970-х і 1980-х роках. Збірка отримала широку оцінку критиків. За збірку оповідань автор отримав премію PEN Open Book Award [3]

Роман Екстатик був опублікований у 2002 році через Crown Publishing Group . Роман продовжує історію Ентоні Джеймса, персонажа зі збірки оповідань Лаваля. Ентоні – молодий хлопець, який нещодав кинув коледж. У Ентоні в житті багато проблем, від ожиріння до початкових знаків шизофренії, а сам роман розповідає про подвиги його родини, яка намагається всіма силами врятувати Ентоні, не дивлячись на те, що їм самим не завадила б допомога. Тематика роману дуже темна та часом може шокувати читача, але не дивлячись на це, книга також переповнена чорним гумором. Ця книга отримала ще ширше визнання критиків, заслуживши порівняння з такими письменниками, як Кен Кізі, Честер Хаймс та Джон Кеннеді Тул . У 2003 році роман став фіналістом премії PEN/Faulkner за художню літературу та премії Hurston-Wright Legacy Award. Він став улюбленим романом для репера Моса Дефа, який пізніше назвав на його честь свій студійний альбом 2009 року . [4]

16 лютого 2016 року видавництвом Tor Books було опубліковано повість «Балада про Чорного Тома ». Це переказ історії Е. П. Лавкрафта « Жах у Ред Гуку » з точки зору молодого чорношкірого чоловіка, що живе в Гарлемі.[5] вона являється одною з найуспішніших новел Лаваля яка отримала нагороду 2016 Shirley Jackson Award як найкраща новела, та була фіналістом багатьох інших нагород.

Підкидьок, опублікований у 2017 році Spiegel & Grau також отримав позитивний відгук критиків. Публічна бібліотека Нью-Йорка вибрала її як одну з десяти найкращих книг 2017 року [6] книга такрж отримала премію World Fantasy Award за найкращий роман [7] 2018 Locus Award за роман жахів [8] [9] та британську Премію фентезі за роман жахів в 2018 році. [10]


Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1998 Fine Arts Work Center, Fiction Fellow
  • 2000 Breadloaf Writer's Fellowship
  • 2004 Whiting Award
  • 2006 United States Artists Ford Fellowship[11]
  • 2010 Guggenheim Fellowship[12]
  • 2010-2011 Dutch Foundation for Literature, Writer-in-Residence, Amsterdam[13]
  • 2016 This is Horror Novella of the Year ("The Ballad of Black Tom")
  • 2009 Chicago Tribune "Favorite Fiction of 2009" – Big Machine [14]
  • 2009 Los Angeles Times "Best Science Fiction of 2009" – Big Machine 
  • 2009 in <i id="mwAdU">The Nation</i>, John Nichols list "MVPs of 2009": Most Valuable Fiction Book – Big Machine[15]
  • 2009 Publishers Weekly "Top 10 Best Books of 2009" – Big Machine[16]
  • 2009 Washington Post "Best Books of 2009" – Big Machine[17][18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ 2016 Shirley Jackson Awards, retrieved October 7, 2017
  3. ↑ PEN Open Book Award Winners. PEN America. 29 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2017.
  4. ↑ Samuel, Steven (2009). Mos Def Reveals New Album Details, Bringing Back Def Poetry. SOHH. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  5. ↑ LaValle, Victor (16 лютого 2016). What Lovecraft Taught Me About Harlem. Fantastic Stories of the Imagination. Процитовано 28 квітня 2017.
  6. ↑ Lobash, Lynn (6 грудня 2017). NYPL's 10 Best Books of 2017. New York Public Library. Процитовано 10 грудня 2017.
  7. ↑ 2018 World Fantasy Awards.
  8. ↑ 2018 Locus Awards Winners. Locus Magazine. 23 червня 2018. Процитовано 15 жовтня 2020.
  9. ↑ Schaub, Michael (26 червня 2018). Locus Award winners include N.K. Jemisin, Victor LaValle and John Scalzi. Los Angeles Times. Процитовано 15 жовтня 2020.
  10. ↑ British Fantasy Awards 2018 – winners. The British Fantasy Society. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  11. ↑ Victor LaValle. unitedstatesartists.org. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  12. ↑ John Simon Guggenheim Foundation | Victor LaValle. www.gf.org. Процитовано 4 серпня 2016.
  13. ↑ Programs - Letterenfonds. www.letterenfonds.nl. Процитовано 4 серпня 2016.
  14. ↑ Noble, Barnes &. Chicago Tribune's Favorite Fiction of 2009, Chicago Tribune's Favorite Books of 2009, Books. Barnes & Noble (англ.). Процитовано 26 червня 2022.
  15. ↑ Nichols, John (22 грудня 2009). MVPs of 2009. The Nation.
  16. ↑ Best Books of 2009. publishersweekly.com. Процитовано 4 серпня 2016.
  17. ↑ Holiday Guide 2009: Best Books - The Washington Post. www.washingtonpost.com. Процитовано 26 червня 2022.
  18. ↑ Noble, Barnes &. Washington Post Best Science Fiction & Fantasy of 2009, Washington Post Best Books of 2009, Books. Barnes & Noble (англ.). Процитовано 26 червня 2022.