Олександр Горшков | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Вікторович Горшков рос. Александр Викторович Горшков | |
Народження | 8 лютого 1970 (54 роки) | |
Кіровськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | ||
Зріст | 180 см | |
Вага | 84 кг | |
Громадянство | Україна Росія СРСР | |
Позиція | півзахисник | |
Інформація про клуб | ||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1987—1989 1989 1990—1991 1992—1994 1994—1996 1996—1997 1997—2001 2002—2003 2004—2008 |
«Стахановець» СКА РШВСМ СКА (Київ) «Нива» (В) «Чорноморець» «Жемчужина» «Зеніт» «Сатурн» «Зеніт» |
? (?) 28 (1) 76 (3) 72 (6) 33 (0) 36 (5) 115 (20) 46 (4) 80 (3) |
Національна збірна** | ||
Роки | Збірна | І (г) |
1998 2003 |
Росія Україна |
2 (0) 4 (2) |
Тренерська діяльність*** | ||
Сезони | Команда | Місце |
2011 | «Балтика» | |
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
*** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Олександр Вікторович Горшков (8 лютого 1970 р., Кіровськ, Луганська область, УРСР) — радянський, російський та український футболіст, грав на позиції півзахисника. В теперішній час тренер. Заслужений майстер спорту Росії.[1]
Народився у шахтарському місті Кіровськ, Луганської області. Почав займатися футболом у 14 років. Тренувався у футбольній школі Кіровська, потім у футбольній школі Стаханова. Перший тренер Новіков Олександр Миколайович.
Після демобілізації з київського «СКА» В'ячеслав Грозний запропонував молодому гравцеві приєднатися до вінницької Ниви. Після двох сезонів у Вінниці Горшков перейшов до одеського «Чорноморця», де двічі виграв срібло ЧУ.
У 1996 році прийняв запрошення сочінської «Жемчужини».
З 1997 року почав виступати за «Зеніт» з Санкт-Петербурга. Перший гол у футболці «Зеніта» він забив саме сочінцям.[2] Горшков є одним з найвизначніших гравців «Зеніта», він зіграв у 253 матчах та забив 30 голів. У 2007 році, коли «Зеніт» став чемпіоном Росії, Горшков встановив рекорд, оскільки став найстаршим чемпіоном за історію проведення чемпіонату Росії — на момент закінчення турніру йому було 37 років і 277 днів, а також першим футболістом (разом з Малафєєвим), який виграв у складі «Зеніта» й кубок, й чемпіонат.
Останній гол забив 14 березня 2007 року у матчі Кубка Росії проти раменського «Сатурна» (1:1). Останній матч у професійній кар'єрі Горшков зіграв у 1/16 фіналу Кубка Росії 2008/2009 проти «Сибіру», який виступав у першому дивізіоні. «Зеніт» отримав поразку з рахунком 1-0 і залишив турнір.
6 березня 2009 року Гошков був призначений тренером молодіжного складу «Зеніта». 1 червня 2010 року призначений тренером команди «Зеніта» гравців 1993 року народження.
14 січня 2011 року Горшков був призначений головним тренером калінінградської «Балтики», але вже 1 лютого контракт було скасовано.[3][4]
Одружений. Із дружиною Світланою познайомився у 1989 році у Кіровську. Має сина Олексія та доньку Анастасію.[5]
Олександр Горшков зіграв дві товариські зустрічі у складі збірної Росії.
№ | Дата | Противник | Рахунок | Голи Горшкова | Змагання |
1 | 27 травня 1998 | Польща | 1:3 | - | Товариський матч |
2 | 30 травня 1998 | Грузія | 1:1 | - | Товариський матч |
Оскільки за статутом УЄФА матчі Горшкова за збірну Росії не вважалися офіційними, він отримав змогу зіграти за збірну України.[6]
№ | Дата | Противник | Рахунок | Голи Горшкова | Змагання |
1 | 29 березня 2003 | Іспанія | 2:2 | 1 | Кваліфікація до ЧЄ-2004 |
2 | 7 червня 2003 | Вірменія | 4:3 | 1 | Кваліфікація до ЧЄ-2004 |
3 | 6 вересня 2003 | Північна Ірландія | 0:0 | - | Кваліфікація до ЧЄ-2004 |
4 | 10 вересня 2003 | Іспанія | 1:2 | - | Кваліфікація до ЧЄ-2004 |