Дюла Влашич | |
---|---|
Народився | 17 березня 1852[2][1] Залаеґерсеґ, Угорщина[1] |
Помер | 30 березня 1937[1] (85 років) Будапешт, Угорське королівство[1] |
Поховання | Керепеші[3] |
Країна | Угорщина |
Діяльність | політик, правник, професор |
Alma mater | Піаристська гімназія Будапештаd (1870), Будапештський університет і Віденський університет |
Знання мов | угорська |
Членство | Угорська академія наук |
Титул | барон |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d] і Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd |
Партія | Національна конституційна партіяd і Ліберальна партія (Угорщина) |
Брати, сестри | Tibor Wlassicsd |
Діти | Gyula Wlassicsd |
Нагороди | |
Дьюла Влассітш (угор. Wlassics Gyula; 17 березня 1852 — 30 березня 1937) — угорський політик, який обіймав посаду міністра релігії та освіти між 1895 і 1903 роками.
У грудні 1895 року Влассітш прийняв закон, який дозволяв жінкам, серед яких Саролта Штайнбергер, відвідувати Університет Етвеша Лоранда в Будапешті для вивчення медицини.
Прихильно ставився до вільної релігійної практики. Він став ініціатором створення єдиної організації музеїв і бібліотек загальнодержавного рівня. Король Франц Йосиф I нагородив його Залізною короною Австрії. У 1918 році та з 1927 по 1935 рік він був спікером Національної асамблеї Угорщини. Влассітш був членом Угорської академії наук.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |