Маневич Абрам Аншелович | |
---|---|
Народився | 25 листопада 1881[2] Мстислав, Могильовська губернія, Російська імперія |
Помер | 30 червня 1942[1][2] (60 років) Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] |
Країна | Російська імперія США |
Діяльність | художник, митець, графік, педагог |
Alma mater | Київське художнє училище і Мюнхенська академія мистецтв |
Вчителі | Отто Зайтц[3] |
Абра́м Анше́лович Мане́вич (* 25 листопада 1881, Мстиславль, Могильовська губернія, Російська імперія (нині Білорусь) —† 30 червня 1942, Нью-Йорк, США) — український, білоруський й американський митець єврейського походження.
В 1901—1905 навчався в Київському Художньому Училищі. Був одним із засновників та перших професорів Української академії мистецтв.
В 1904 отримав трирічну стипендію для продовження навчання в Мюнхені де в галереї Kunst Verein у 1907 відбулась його перша виставка. Пейзажі Маневича, — "не картини, а вікна, крізь які проглядається душа художника" - високо оцінив Давід Бурлюк. Кар'єра швидко йшла догори і по завершенню виставки в Київському художньому музеї в 1909 митець виїхав на п'ять років за кордон до Франції, Швейцарії, Італії, Англії.
Писав спираючись на досягнення імпресіонізму, міські пейзажі, зокрема київські: «Весняна Симфонія» (1912), «Осінь. Дніпро» (1913), «Міський Пейзаж» (1914), «Дахи Києва».
У 1925-1927 створив серію міських пейзажів «Прозаїчна Америка», де показав контрасти сучасного міста. В останні роки створив пейзажі «Зима. Канада» (1932), «Весна» (1942) та інші.
Належить до плеяди майстрів, які стояли біля витоків української культури XX століття. Його мистецтво визначало художні новації часу — ті пошуки в живописі, в основі яких превалював декоративний початок. Час же із його політичними і соціальними потрясіннями визначав його долю — той життєвий шлях, який проліг від берегів Дніпра до берегів Гудзону.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |