Мертвий півень

Мертвий півень
В оперному театрі
В оперному театрі
Основна інформація
Жанрпрогресивний рок, фольк, панк-рок
Роки1989-2011, 2023 — дотепер
КраїнаУкраїна Україна
МістоЛьвів
Моваукраїнська
Тематикарок
www.deadrooster.org.ua
Мертвий півень у Вікісховищі

«Ме́ртвий пі́вень» — український рок-гурт.

Про гурт

[ред. | ред. код]

Гурт народився у середовищі Львівського університету імені Івана Франка, де навчалися багато його майбутніх учасників, котрі починали музичну діяльність в університетському хорі «Черемош». У 1989 році музиканти збиралися в кафе «Старий Львів» на вулиці Валовій, яке на початку 1970-их було одним з перших місць збору львівських гіпі; назва гурту походить від вивіски кафе. Лідером був Любко Футорський (1972—2023). Певний час учасники гурту ідентифікували себе як «четверте покоління гіпі».

Перші музичні експерименти МП відбувалися винятково з акустичними інструментами. Саме в такому звучанні гурт отримав перше визнання критиків і слухачів (перемоги на фестивалях «Вивих» у травні 1990 у Львові, де виступив уперше, та «Червона Рута» у Запоріжжі 1991 року), а також записав свій перший альбом «ЕТО» (1992).

У 1990-ті роки «Мертвий півень» активно гастролював в Україні та за кордоном (Польща, Франція, Німеччина, Чехія, Словаччина, Австрія), продовжував експерименти зі звучанням електричних гітар і додаванням нових музичних інструментів, водночас жив активним громадським життям, перманентно беручи участь у всіх можливих акціях протесту проти всіх можливих злочинних антинародних режимів. У 1994 та 1995 роках гурт з успіхом виступав на Всеукраїнському фестивалі незалежної музики "Альтернатива", який відбувався у Львові.

Одна з найвпізнаваніших рис колективу — пісні на вірші відомих українських поетів (Тарас Шевченко, Максим Рильський, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Олег Лишега, Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, Юрко Позаяк, Сергій Жадан).

За 20 років існування гурту через нього пройшло близько 20 музикантів. Особливістю «Мертвого Півня» є той факт, що майже всі його учасники паралельно займалися окремими проєктами в різних галузях культури. Роман Чайка успішно поєднував роль телеведучого «5 каналу» та гітариста МП, Юрій Чопик — за сумісництвом директор «Видавництва Старого Лева». Басист гурту Олег «Джон» Сук співпрацює з низкою інших виконавців як музикант, продюсер і звукорежисер, а фронтмен Місько Барбара — з харківським театром «Арабески» як актор.

Гурт «Мертвий півень» взяв участь у записі альбому-компіляції «Хор монгольських міліціонерів», для якого різні виконавці записали пісні на вірші Сергія Жадана. Альбом вийшов 2007 року.[1]

2011 року гурт фактично припинив творчу діяльність.[2][3]

Восени 2021 року, після смерті співзасновника і вокаліста гурту Міська Барбари, на цифрових платформах почала з'являтися музика «Мертвого півня», яка до того була представлена лише останнім альбомом «Радіо Афродита»[4]. Так, усі записи колективу стали доступними на стримінгових платформах Apple Music, Spotify, YouTube Music і Deezer. Серед них студійні альбоми, концерті альбоми, збірки та інші релізи.

22 травня 2023 року гурт повернувся на сцену, виступивши на концерті – презентації книги Сергія Жадана «Птах. Пісні, що стали віршами» у Львівській опері. Колектив представив нового вокаліста, яким став львівський музикант Юрко Рокецький.

Учасники

[ред. | ред. код]
Фестиваль Fort. Missia. 2011 р.

Шестерні гурту з 2023

[ред. | ред. код]

Юрко Рокецький — вокал;

Вокаліст: Юра Рокецький

Світлана Кирильчук — вокал;

Вокалістка: Світлана Кирильчук

Роман Чайка — гітара;

Олег «Джон» Сук — бас-гітара;

Олесь Слободян — ударні;

Юрій Чопик — гітара;

Микола Єрега — гітара;

Любко Радомський — флейта;

Андрій Альфавіцький — перкусія.

Перший склад 1989—1992

[ред. | ред. код]

Були в складі

[ред. | ред. код]
  • Любко Футорський †— перейшов до складу гурту «Місто Мемфіс»;
  • Андрій П'ятаков;
  • Серафим Поздняков;
  • Тарас Банах — у 1991 р.;
  • Ромко Рось;
  • Андрій Підківка — флейта;
  • Андрій П'ятаков — барабанщик (1992);
  • Серафим Поздняков — барабанщик (замінив Андрія П'ятакова);
  • Вадим Балаян — барабанщик (замінив Серафима Позднякова);
  • Андрій Надольський — барабанщик (2002);
  • Іван Небесний — клавішник (2002);
  • Мар'ян Козовий — гітарист;
  • Святослав Роман — менеджмент.

Дискографія

[ред. | ред. код]
Дата виходу Назва
1992 Ето
1993 Мертвий півень '93
1994 Підземне зоо (1994) Live in studio
1995 Live у Львові
1996, 1997 IL Testamento
1997 Міський бог Ерос
1998 Шабадабада
2003 Афродизіяки
(разом з Віктором Морозовим)
2006 Пісні Мертвого Півня
2008 Кримінальні сонети
(разом з Юрієм Андруховичем)
2008 Вибраний народом
2009 Made in ЮА
2011 Радіо Афродита
2023 Гобелен (Сингл)
2023 Камаради (Сингл)
2023 Телесик (Сингл)
2023 Perevahy (Сингл)

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Історія назви гурту пов'яназа з кав'ярнею "Старий Львів", де вони часто збиралися. При вході до закладу висів флюгер (залізна фігурка півня), якого вони називали мертвим. Відтак, виникла ідея назви "Мертвий півень".[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ EFANDY (21 березня 2008). Хор монгольських міліціонерів. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  2. ↑ О.Вишня, Т.Давиденко, В.Романенко. Не слухай «Мертвий Півень» — такого гурту немає..? // УНІАН-Культура, 6.10.2011. Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 1 листопада 2011.
  3. ↑ Мертвий «Півень» чи живий? // Україна молода, № 192, 26.10.2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 26 жовтня 2011.
  4. ↑ Усі альбоми «Мертвого Півня» з’явилися на цифрових платформах. СЛУХ — онлайн-медіа про музику та все, що навколо неї. 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  5. ↑ Історія львівського гурту “Мертвий Півень” - lviv-trend.in.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мертвий півень