Ойґен Коґон

Ойґен Коґон
нім. Eugen Kogon Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 лютого 1903(1903-02-02)[4][1][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Німецький Райх[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 грудня 1987(1987-12-24)[1][2][…] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кенігштайн-ім-Таунус, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, ФРН Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина
 Австрія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, історик Нового часу, соціолог, письменник, викладач університету, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3] і німецька[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДармштадтський технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНімецька академія мови і поезії Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяХристиянсько-демократичний союз Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMichael Kogond Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0463144 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ойген Когон свідчить на суді, 1947

Ойґе́н Ко́ґон (нім. Eugen Kogon, 2 лютого 1903, Мюнхен — 24 грудня 1987, Кенігштайн) — німецький історик, публіцист, соціолог, політолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син дипломата єврейського походження, вихідця з Росії. Дитинство і юність провів у католицькому монастирі. Вивчав економіку й соціологію в Мюнхені, Флоренції, Відні. За поглядами — християнський демократ. В 1927—1932 роках працював журналістом у Відні, редагував католицький журнал нім. Schönere Zukunft. В 1927 році захистив у Відні диплом про фашистські теорії корпоративної держави. Розвивав соціологічні погляди Отмара Шпана. Був близький до Віденського гуртка.

З 1936 року був у активній опозиції до нацизму, з 1937 року — під спостереженням гестапо. З вересня 1939 по 1945 рік — в'язень Бухенвальда. З 1946 року разом з Вальтером Дірксеном випускав ліво-католицький журнал культури і політики « Франкфуртські зошити» (розходився тиражем 75 тисяч примірників). Критикував політику Аденауера, відстоював принципи європейського федералізму. В 1951—1968 роках — професор політичної науки в Дармштадтському технічному університеті.

Головна книга

[ред. | ред. код]

Став широко відомий після виходу книги Есесівська держава:система німецьких концтаборів (1946), першого дослідження соціального устрою нацистських концентраційних таборів, яке проклало дорогу подальшим дослідженням табірного світу й залишається авторитетною працею на цю тему досьогодні. Книга перекладена багатьма мовами, в одній тільки Німеччині вона була продана в кількості 500 тисяч примірників.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Der SS-Staat. Das System der deutschen Konzentrationslager. Verlag Karl Alber, München 1946. 44. Auflage: Heyne Verlag, München 2006. ISBN 978-3-453-02978-1
  • Eugen Kogon — ein politischer Publizist in Hessen. Essays, Aufsätze und Reden zwischen 1946 und 1982 / Hubert Habicht (Hrsg.). Frankfurt / Main:Insel Verlag, 1982
  • Gesammelte Schriften in 8 Bänden. Weinheim:Beltz, 1995—1999

Визнання

[ред. | ред. код]

Одна з вулиць Кенігштайна названа ім'ям Ойгена Когона. З 2002 року в місті вручається премія його імені за внесок у розвиток демократії, її першим лауреатом був Владислав Бартошевський.

Література

[ред. | ред. код]
  • Prümm K. Walter Dirks und Eugen Kogon als katholische Publizisten der Weimarer Republik . Heidelberg:C. Winter, 1984
  • Jens W. Plädoyers für die Humanität:zum Gedenken an Eugen Kogon . München:Kindler, 1988
  • Sofsky W. Analyse des Schreckens:Eugen Kogons " Der SS — Staat " und die Perspektiven der KZ — Forschung . Wiesbaden:Hessische Landeszentrale für Politische Bildung, 1995
  • Schrage F.H. Weimar, Buchenwald:Spuren nationalsozialistischer Vernichtungsgewalt in Werken von Ernst Wiechert, Eugen Kogon, Jorge Semprun . Düsseldorf:Grupello, 1999
  • Mühlhausen W. Eugen Kogon:ein Leben für Humanismus, Freiheit und Demokratie . Wiesbaden:Hessische Landeszentrale für Politische Bildung, 2006

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118713566 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Filmportal.de — 2005.
  6. ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.
  7. ↑ CONOR.Sl