Патрис де Ла Тур дю Пен

Патрис де Ла Тур дю Пен
Ім'я при народженніфр. Patrice Arthur Élie Humbert de La Tour du Pin Chambly de La Charce[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 березня 1911(1911-03-16)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
VIII округ Парижа, Париж[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 жовтня 1975(1975-10-28)[6][5] (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
VI округ Парижа, Париж[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materліцей Жансон-де-Саї, Institution Notre-Dame de Sainte-Croixd і École Libre des Sciences Politiques[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ3414878? Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЛя Тур дю Пінd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFrançois de La Tour du Pin Chambly de La Charced Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Патрис де Ла Тур дю Пен (фр. Patrice de La Tour du Pin; 16 березня 1911, Париж — 28 жовтня 1975, Париж) — французький поет.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в аристократичній родині. Батько загинув у битві на Марні під час Першої світової війни. Виховувався в католицькому дусі. Навчався в ліцеї Жансон-де-Саї, а потім у Вільній школі політичних наук. Відомість поета прийшла до Патриса де Ла Тур дю Пен зі збіркою «Пошук радості» (фр. La Quête de joie), опублікованої за власний кошт 1933 року. Під час Другої світової війни зазнав поранення й три роки перебував у німецькому полоні. У полоні продовжував писати вірші. Повернувшись з полону, одружився з Анною де Берні Кальв'єр. Після війни жив спокійним життям в провінційному Ле-Біньон з дружиною Анною та чотирма доньками. Працював над великою поетичною збіркою «Сума поезії», що посмертно була опублікована в трьох томах.

Творчість

[ред. | ред. код]

Поезія Патриса де Ла Тур дю Пен зазнала сильного впливу релігії, вона має в собі багато містичних елементів. Тексти витримані в класичних формах та розмірах. Головні теми: пошук кохання, намагання проникнути в таємниці природи, історії та метафізики. Головна збірка «Сума поезії» є химерним конгломератом його духовних та емоційних переживань.

Твори

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Colloque Patrice de La Tour du Pin, tenu à la Sorbonne le 21 et 22 novembre 1981, sous la direction d'Yves-Alain Favre, A.-G. Nizet, 1983
  • Patrice de La Tour Du Pin: La quête de joie au cœur d'Une somme de poésie, actes du colloque au Collège de France, 25-26 septembre 2003, réunis par Isabelle Renaud-Chamska, éd. Droz, Genève, 2005
  • Approches de l'incommunicable, par Albert Béguin, Esprit numéro 128, 1946 (P.)
  • Patrice de La Tour du Pin, quêteur du Dieu de joie, par Jacques Gauthier, éd. Médiaspaul & éd. Paulines, 1987
  • La Théopoésie de Patrice de La Tour du Pin, par Jacques Gauthier, éd. Bellarmin, Montréal / éd. du Cerf, Paris, 1989
  • Paradigme biblique et expérience poétique: l'exemple de Patrice de La Tour du Pin, ^par Marie-Josette Le Han, Presses Universitaires de Franche-Comté, Besançon, 2006
  • L'univers singulier de Patrice de La Tour du Pin, par Daniel Leuwers, La Nouvelle Revue Française, 355, juillet-août 1982 (P.)
  • Les Anges sauvages: la quête de joie de Patrice de La Tour du Pin, par Luca Pietromarchi, éd. Champion, Paris, 2001 (P. ; textes et études, vol. 37)
  • Eloge de «La Quête de Joie» — Babelio, 26/8/12 — Joellesence.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ свідоцтво про народження — С. 19.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ GeneaStar
  4. ↑ Babelio — 2007.
  5. ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
  6. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  7. ↑ Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]