Ромбоут Вергюльст | ||||
---|---|---|---|---|
нід. Rombout Verhulst | ||||
При народженні | нід. Rombout Verhulst | |||
Народження | 15 січня 1624 Мехелен | |||
Смерть | 27 листопада 1698 (74 роки) | |||
Гаага | ||||
Національність | фламандець | |||
Країна | Бельгія (Фландрія) | |||
Навчання | Ромбоут Верстаппен в Мехелені, Франс ван Лоо, | |||
Діяльність | скульптор | |||
Напрямок | бароко | |||
Покровитель | родина багатіїв Рейгерсберг | |||
Вплив | Лука Файдерб, Лоренцо Берніні, Франсуа Дюкенуа | |||
Відомі учні | Johannes Blommendaeld і Jan Ebbelaerd | |||
Член | Q53094033? | |||
Роботи в колекції | Музей Ґетті, Міський музей «Лакенхал» (Лейден)[1][2], National Museum Paleis het Lood[3] і Музей судноплавства (Амстердам)[4] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Ромбоут Верхюльст у Вікісховищі | ||||
Ромбоут Вергюльст (нід. Rombout Verhulst 15 січня, 1624, Мехелен — 27 листопада, 1698, Гаага) — скульптор з Південних Нідерландів доби бароко.
Народився в місті Мехелен. Первісну художню освіту здобув в майстернях скульпторів Ромбоута Верстаппена та Франса ван Лоо. На ранні твори скульптора мали вплив твори талановитого мехеленського скульптора Луки Файдерба, але точних відомостей про навчання у Файдерба не знайдено. Майстерність Вергюльста була настільки високою, що припускають його відвідини Італії і Риму у період 1646—1654 роках, хоча документів про подорож до Італії не знайдено.
Відомо, що перші надгробки він робив за малюнками інших майстрів (Артус Квеллінус старший, Віллем де Кейзер ). Не зрозуміло, чи була на те воля впливових багатіїв-замовників, чи молодий майстер первісно довіряв розробку проектів авторитетним майстрам.
1646 року він відбув у місто Амстердам, де працював в команді скульптора Артуса Квеллінуса старшого (1609—1668) над декоруванням нової ратуші. Серед творів цього періоду — декоративні рельєфи для нової ратуші Амстердама «Венера», «Алегорія мовчання», «Алегорія відданості» та ін.
1658 року він відбув у місто Лейден, де мав замови на геральдичні щити, рельєфи для декількох суспільно значущих споруд міста. В Лейдені виконав також декілька нагробків. Вергюльст виказав таку майстерність та різноманітність композицій, що мимоволі посів провідні позиції у меморіальній пластиці в другій половині XVII ст. у Голландії і в Південних Нідерландах.
У рисах його обдарування мало якостей інтернаціонального стилю бароко, що панував у Західній Європі від Італії та Франції до німецьких князівств, незважаючи на дотримання вимог стилю бароко (монументальність, використання алегорій тощо). Вергюльст використовував досить повно національну традицію праці з чорним і білим мармуром, їх контрастним сполученням, відому і у творах інших національних майстрів. Але додав до неї нові знахідки панівного стилю доби.
Незважаючи на впливи творів Берніні і Франсуа Дюкенуа з їх римським динамізмом, твори Ромбоута Вергюльста малорухомі, стриманіші, з додатком пишних декоративних деталей ( картуши, герби, орнаментальні вставки, військові трофеї), котрі теж перебувають в спокійному стані. У надгробках присутня традиційна фігура померлого в розкішних обладунках чи модному одязі у стані вічного сну, тоді як на стіні він створював пишну декорацію в національній традиції могутніх та плодючих сил природи чи людського таланту («Надгробок Яна ван Ґалена», Нова церква, Амстердам).
Згодом його активна праця в Голландії вщухає і він оселяється 1663 року в місті Гаага, де була зосереджена більша частина фламандської аристократії та багатих замовників. 1668 року він був прийнятий у гільдію міста Гаага.