Са́улюс Шальтя́ніс | ||||
---|---|---|---|---|
Saulius Šaltenis | ||||
Ім'я при народженні | Saulius Šaltenis | |||
Народився | 24 грудня 1945 (78 років) Утена, Литва | |||
Громадянство | Литва | |||
Діяльність | прозаїк, драматург | |||
Alma mater | Вільнюський університет | |||
Мова творів | литовська | |||
Партія | Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи | |||
Батько | Rapolas Šaltenisd | |||
Брати, сестри | Arvydas Šaltenisd | |||
Премії | Премія Юозаса Ґрушаса (1986) Премія Ґабриеле Пяткявічайте-Біте (2016) | |||
| ||||
Са́улюс Шальтя́ніс (лит. Saulius Šaltenis; нар. 24 грудня 1945, Утена) — литовський прозаїк, драматург, кіносценарист; міністр культури Литви (1996—1999); лауреат Республіканської премії 1973.
Навчався на філологічному факультеті Вільнюського університету (1963—1964), два роки відбував примусову повинність у більшовицькій армії.
1969—1972 — працював на Литовській кіностудії у редакційній колегії сценаріїв. Член Спілки письменників Литви.
1988—1990 — член Сейму Саюдісу. 1989 разом з Арвідасом Юозайтісом та Саулюсом Стомой заснував щотижневу культурологічну газету „Šiaurės Atėnai“ («Північні Афіни») і у 1990—1994 був її редактором. 1990—1992 сігнатор Акту відновлення незалежності Литви.
1994—1996 був головним редактором щотижневої газети „Lietuvos aidas“ («Відлуння Литви»).
У 1992—1996 та 1996—2000 роках член Сейму Литви.
1996—1999 — міністр культури під час правління Ґядімінаса Вагнорюса.
До 2000 був членом Литовських християнських демократів (Консерватори Литви), був віце-головою партії.[1]
Дебютував в літературі у 1961.[2]. Автор оповідань, повістей, романів, п'єс. За його сценаріями поставлена кінострічка «Чоловіче літо» („Vyrų vasara“, 1970, «Геркулес Мантас» („Herkus Mantas“, 1972), «Горіховий хліб» („Riešutų duona“; 1977) та інші.[1]