Саак Тер-Габріелян вірм. Տեր-Գաբրիելյան Սահակ Միրզոյի | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1928 — 1935 | |||
Попередник: | Саркіс Амбарцумян | ||
Наступник: | Антон Кочінян | ||
Народження: |
15 лютого 1886 Шуші, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 19 серпня 1937 (51 рік) | ||
Національність: | Вірменин | ||
Країна: |
![]() ![]() | ||
Релігія: |
Вірменська апостольська церква ![]() | ||
Партія: |
Комуністична партія Вірменії ![]() |
Саак Мірзоєвич Тер-Габріелян (15 лютого 1886 — 19 серпня 1937) — радянський партійний, державний і політичний діяч.
Народився в місті Шуші в родині ткача. Учасник Революції 1905–1907 років у Баку, член комітету РСДРП. З 1907 року проводив партійну роботу у профспілках в Баку, брав участь у створенні Союзу службовців нафтової промисловості. Неодноразово заарештовувався.
Після Лютневої революції 1917 року — член Президії Бакинської ради. За часів Бакинської комуни (1918) займав посади комісара з нафти й голови Надзвичайного комітету.
У 1918—1919 роках — член колегыъ Головного нафтового комітету, виконував завдання РНК РРФСР з постачання промисловості й армії нафтопродуктами. У січні — березні 1919 — член Революційної військової ради 12-ї армії Каспійсько-Кавказького фронту. 1920 року був членом Військово-революційного комітету й Ревкому Вірменії.
З 1921 року займав пост постійного представника Вірменської РСР в РРФСР, у 1923–1928 — ЗРФСР при РНК СРСР. У 1928—1935 роках обіймав посаду голови Ради народних комісарів Вірменської РСР.
Член бюро ЦК КП(б) Вірменії та Заккрайкому. Делегат X, XII–XVII з'їздів ВКП(б). Член ВЦВК й ЦВК СРСР, кандидат у члени їх Президій.
Був заарештований 1937 року. Загинув під час слідства.[1].
![]() |
Це незавершена стаття про особу Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |