Файєр Юрій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Файєр.

Юрій Федорович Файєр
рос. Юрий Фёдорович Файер
Зображення
Основна інформація
Дата народження	17 січня 1890(1890-01-17)
Місце народження	Київ, Російська імперія
Дата смерті	3 серпня 1971(1971-08-03) (81 рік)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Національність	єврей
Професії	диригент, концертмейстер, актор
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Колективи	Большой театр
Партія	КПРС
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Юрій Федорович Фа́йєр (нар. 17 січня 1890, Київ — пом. 3 серпня 1971, Москва) — російський радянський диригент.

Біографія

Народився 5 [17] січня 1890(18900117) року в Києві. Навчався в Київському музичному училищі (серед викладачів Казимир П'ятигорович).

З 1906 року грав на скрипці в різних оркестрах, в 1909—1910 роках займав місце концертмейстера і диригента Ризької опери, в 1914—1915 роках — артист оркестру Опери Зіміна. 1916 року прийнятий до Большого театру як артист оркестру та концертмейстер, в 1919 році дебютував як диригент. 1919 року закінчив Московську консерваторію по класу скрипки Г. М. Дулова.

У 1923—1963 роках — диригент балету Великого театру. Член ВКП(б) з 1941 року.

Могила Юрія Файєра

Помер 3 серпня 1971 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Творчість

Брав участь у постановці балетів:

• «Червоний мак» Р. Глієра (1927);
• «Полум'я Парижа» (1933), «Бахчисарайський фонтан» (1936) Б. Асаф'єва;
• «Лелеченя» (1937), «Світлана» (1939) Д. Клебанова;
• «Тарас Бульба» В. Соловйова-Сєдого (1941);
• «Попелюшка» (1945), «Ромео і Джульєтта» (1946) С. Прокоф'єва;
• «Гаяне» (1957), «Спартак» (1958) А. Хачатуряна та інших.

Автор книги «О себе, о музыке, о балете».

Відзнаки

• Звання:
  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1934 року;
  • Народний артист РРФСР з 1937 року;
  • Народний артист СРСР з 1951 року.
• Премії:
  • Сталінська премія другого ступеня (1941, за високу майстерність диригування балетами);
  • Сталінська премія першого ступеня (1946, за балет «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва поставлений у 1945 році);
  • Сталінська премія першого ступеня (1947, за балет «Ромео і Джульєтта» С. С. Прокоф'єва поставлений у 1946 році);
  • Сталінська премія другого ступеня (1950, за балет «Червоний мак» Р. М. Глієра поставлений у 1949 році);
  • Премія фірми грамзапису «Chant du monde» за запис балету «Лебедине озеро» П. Чайковського.
• Ордени і медалі СРСР:
  • орден Леніна (1937);
  • два ордена Трудового Червоного Прапора (1951, 1959);
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
  • медаль «За доблесну працю (За військову доблесть). В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»;
  • медаль «В пам'ять 800-річчя Москви».

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 597 . — ISBN 5-88500-042-5.