Фрідріх-Йобст Фолькамер фон Кірхензіттенбах | |
---|---|
Friedrich-Jobst Volckamer von Kirchensittenbach | |
![]() | |
Народження | 16 квітня 1894 Оберстдорф, Оберальгой, Округ Швабія, Баварія, Німецький Райх ![]() |
Смерть | 3 квітня 1989 (94 роки) Мюнхен, Німеччина ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Приналежність | ![]() ![]() ![]() |
Вид збройних сил | ![]() |
Рід військ | піхота, гірська піхота |
Роки служби | 1913–1945 |
Звання | ![]() |
Формування | 6-та гірсько-піхотна дивізія |
Командування | 8-ма гірсько-піхотна дивізія L-й армійський корпус 16-та армія |
Війни / битви | |
Нагороди | ![]() |
Фрідріх-Йобст Фолькамер фон Кірхензіттенбах (нім. Friedrich-Jobst Volckamer von Kirchensittenbach; нар. 16 квітня 1894, Оберстдорф, Королівство Баварія — пом. 3 квітня 1989, Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1945) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1944).
Фрідріх-Йобст Фолькамер фон Кірхензіттенбах народився 16 квітня 1894 у баварському місті Оберстдорф у родині Якоба Ельбіна Фрідріха Кристофа Йобста Фолькамера фон Кірхензіттенбаха (1860—1926) та Емми Гаттін (1865—1914). 1 жовтня 1913 року вступив добровольцем до Баварської армії, зарахований для проходження військової служби у 7-му роту 19-го Королівського Баварського піхотного полку «Короля Італії Віктора Еммануїла III»[de]. 13 листопада 1913 року присвоєне військове звання фанен-юнкер.
Військова кар'єра
З перших днів Першої світової війни на фронті. Бився на Західному фронті в Прикордонній битві у складі свого полку, що входив до 5-ї Королівської Баварської дивізії, 3-го Баварського корпусу 6-ї армії. 27 вересня 1914 року присвоєне звання лейтенанта. Ф.фон Кірхензіттенбах пройшов довгий шлях бойового офіцера піхоти від командира взводу до ад'ютанта бригади, змагався у битвах на Соммі, другій Шампанській, при Аррасі, біля Пашендейле та у Весняному наступі.
Після завершення війни приєднався до Добровольчого корпусу генерала Ф. фон Еппа. Зі створенням Рейхсверу продовжив військову службу в лавах Збройних сил Веймарської республіки. З приходом до влади нацистів служив у піхотних частинах Вермахту.
З 1935 року продовжив службу у гірсько-піхотних військах, служив під проводом майбутнього генерал-полковника Е. Дітля. З 1 травня 1940 року командир 141-го гірського полку 6-ї гірсько-піхотної дивізії, на чолі якого брав участь у боях Балканської кампанії в Югославії та Греції. Потім проходив службу на штабних посадах в системі підготовки військ ОКГ, був начальником штабу інспекції військ, пізніше заступником головного інспектора управління підготовки та навчання Вермахту. У грудні 1942 року призначений на посаду командира 8-ї гірсько-піхотної дивізії, що билась на північному фланзі Східного фронту, якою керував аж до жовтня 1944 року.
3 листопада 1943 року нагороджений Золотим німецьким хрестом. 26 березня 1944 року удостоєний вищої нагороди — Лицарського хреста Залізного хреста.
У жовтні 1944 року підвищений у посаді до командира 50-го армійського корпусу, що у складі 16-ї армії утримував оборону на Курляндському півострові. З 16 березня 1945 року до повної капітуляції Німеччини у Другій світовій війні — командувач 16-ї польової армії.
Після здачі у полон Червоній армії разом з командувачем групи армій «Курляндія» генерал-полковником Гілпертом та близько 40 німецькими генералами, 8 000 офіцерами, понад 180 000 солдатів і 14 000 латвійських добровольців, яких запроторили у радянські табори військовополонених, де генерал фон Кірхензіттенбах перебував у полоні до свого звільнення у 1955 році.
Одружився з баронесою Ірмгард фон Ейб (1899—1989). В шлюбі народились троє дітей: