Юліуш Остерва

Юліуш Остерва
пол. Juliusz Osterwa
Народився23 червня 1885(1885-06-23)[1][2][…]
Краків, Австро-Угорщина
Помер10 травня 1947(1947-05-10)[1][2][…] (61 рік)
Варшава, Республіка Польща
ПохованняСальваторський цвинтар
Країна Австро-Угорщина
 Республіка Польща
Діяльністьактор, актор театру, театральний режисер
Alma materстарша школа імені Бартоломея Новодворськогоd
Знання мовпольська[2][4]
Роки активності1904 — 1946
У шлюбі зWanda Osterwinad і Матільда Марія Сапігаd[5]
ДітиElżbieta Osterwad і Maria Osterwa-Czekajd
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Золоті академічні лаври
IMDbID 2537445

Юліуш Остерва (пол. Juliusz Osterwa; справжнє ім'я Юліан Анджей Малюшек, пол. Julian Andrzej Maluszek; 23 червня 1885, Краків — 10 травня 1947, Варшава) — польський актор, театральний режисер і педагог, театральний діяч; реформатор польського театру, один із видатних майстрів польської сцени, славився поетичною дикцією і «абсолютним режисерським слухом»[6].

Біографія

[ред. | ред. код]
Пам'ятна дошка у Варшаві

Рано осиротів, навчання у гімназії не закінчив. Дебютував у Кракові в 1904 році в Народному театрі. За порадою Леона Шиллера взяв псевдонім Юліуш Остерва. У 1905 році був прийнятий до складу театральної трупи Міського театру в Кракові. Як пародист виступав у кабаре „Zielony Balonik“. Працював в Познані, де набув великої популярності. У 1907-1909 роках грав у віленському театрі Нуни Млодзеєвської, багато гастролював країнами Європи (Німеччина, Швейцарія, Італія, Австрія, Франція, Греція). Починаючи з 1910 року, виступав у різних театрах Варшави. Інтернований як австрійський підданий на початку Першої світової війни, був поселений в Самарі. Пізніше був режисером польського театру в Москві і Києві. Спілкувався зі К. С. Станіславським та О. Я. Таїровим.

Могила Ю. Остерви у Кракові

Повернувшись у 1918 році до Варшави, Юліуш Остерва, разом з Мечиславом Лимановським, у 1919 році заснували театр-лабораторію «Редут» („Reduta“). З цим театром в 1925-1929 роках працював у Вільно, в будівлі театру на Погулянці. Протягом одного лише 1926 року «Редут» під керівництвом Ю. Остерви підготував 24 прем'єри; зі своїми спектаклями театр виступив у 50 містах Польщі. Остерва поставив у дворі Університету Стефана Баторія п'єсу Педро Кальдерона «Стійкий принц». Серед інших зіграних п'єс — драми Юліуша Словацького «Кордіан» і «Лілла Венеда». Після Вільно працював в театрах Варшави і Кракова.

У кіно зіграв лише одну роль, у фільмі 1921 року. Після Другої світової війни був першим директором Державної театральної школи в Кракові (нині Краківська державна вища театральна школа імені Людвіга Сольського).

Помер в 1947 році у Варшаві. Похований у Кракові на Сальваторському кладовищі.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Театр в Любліні носить ім'я Юліуша Остерви.

Література

[ред. | ред. код]
  • Venclova, Tomas. Osterwa Juliusz // Vilniaus vardai. — Vilnius : R. Paknio leidykla, 2006. — С. 249. — ISBN 9986-830-96-6. (лит.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 114. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  6. ↑ Юлиуш Остерва // Театральная жизнь. 1987. Выпуски 17-24. Страница 105.

Посилання

[ред. | ред. код]