Ян Собіпан Замойський

Ян «Собєпан» Замойський
Ян «Собєпан» Замойський
Псевдо	Ян Собіпан Замойський
Народився	9 квітня 1627; Замостя
Помер	7 квітня 1665 (37 років); Замостя
Поховання	Латинська катедра (Замостя)
Підданство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	військовик, дердавний діяч, урядник
Знання мов	польська
Посада	Сандомирський воєвода, Київський воєвода, великий коронний підчаший, крайчий великий коронний, староста генеральний, учасник виборів короля Польщіd, Q66200841?, калуський старостаd і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання	Воєвода Київський, Воєвода сандомирський
Конфесія	католик
Рід	Замойські
Батько	Томаш Замойський
Мати	Катерина Острозька
Родичі	Ярема Вишневецький (шваґро)
Брати, сестри	Гризельда Вишневецька і Joanna Barbara Zamoyskad
У шлюбі з	Марія Казимира де Лагранж Аркен
Діти	Людвіка Марія, Катажина Барбара
	Герб;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Замойський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собіпан.

Ян Собіпан Замойський гербу Єліта (пол. Jan Sobiepan Zamoyski; 9 квітня 1627, Замостя — 7 квітня 1665, Замостя) — шляхтич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, останній представник старшої гілки роду Замойських. Граф на Тарнові, Ярославі. Син Томаша Замойського і Катерини Острозької, від якої Яну дістались численні маєтності Острозьких на Волині.

Біографія

Третій ординат Замойський після смерті батька (1638—1665).

Генерал земель Подільських (староста генеральний) з 1637 р., крайчий великий коронний (1653 р.), підчаший великий коронний з 1655 р., воєвода київський (1658—1659), воєвода сандомирський (1659—1665), староста калуський, ростоцький^[4].

Реґіментар коронного війська в Україні.^[5] У 1651 році воював з козацьким військом Богдана Хмельницького у битві під Берестечком. Під час Шведського Потопу зберіг вірність королю Яну ІІ Казимиру, та відмовився визнавати владу шведського короля Карла Х Густава. У 1656 році обороняв Замостя від шведів, того ж року брав участь в битві проти них за Варшаву. У кінці 50-х років воював з українськими козаками.

Сім'я

3 березня 1658 року одружився з 17-річною французькою дворянкою і красунею Марією-Казимирою д'Аркен — придворною дамою польської королеви Марії Луїзи Ґонзаґи, в шлюбі з якою мав чотирьох дітей (одна народилась мертвою, решта померли в дитинстві).

5 липні 1665 року, після смерти Яна Собіпана Замойського^[6] вдова Марія Казимира вдруге вийшла заміж за великого маршалка коронного, майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського. Його маєтки успадкував племінник — майбутній король Міхал Корибут Вишневецький.