Шейла Камерич

Шейла Камерич
Народилася1976[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сараєво, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, СФРЮ[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Боснія і Герцеговина[5][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфотограф, візуальна мисткиня, телепродюсерка, перформерка, video artist, кінорежисерка, кіносценаристка Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2762243 Редагувати інформацію у Вікіданих

Шéйла Кáмерич (нар. у 1976 р., Сараєво, Боснія і Герцеговина) — боснійська візуальна художниця працює з різними засобами масової інформації, такими як фільм, фотографія, предмети чи малюнки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Шейла Камерич народилася в Сараєво, Боснія і Герцеговина. В дитинстві вона жила в Дубаї, де її батько кілька років працював тренером з волейболу. У свої 16 майбутня художниця успішно працювала як модель для місцевих та міжнародних модних журналів та брендів.

Камерич закінчила Вищу школу прикладного мистецтва та вступила в Академію образотворчих мистецтв [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] Сараєво на кафедру графічного дизайну. З 1994 по 1997 рік вона працювала з дизайнерською групою молодих художників «Тріо » [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.], яка розробила серію листівки «Вітання з Сараєво» (1993), щоб привернути міжнародну увагу до облоги столиці Боснії і Герцеговини. У 1997 році боснійська художниця почала регулярно виставляти роботи в Сараєво та за кордоном.

До 2000 року Шейла Камерич була художнім керівником Fabrika рекламного агентства Fabrika. з 2003 року - була членом Європейського культурного парламенту. Сьогодні вона живе і працює між Сараєво та Берліном.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Виставки

[ред. | ред. код]

У 1997 році Камерич вперше виставила свої роботи на щорічній виставці[7] [8] організованій SCCA - Сараєвським центром сучасного мистецтва[9]  куратором якої була директор та відомий історик мистецтва Дуня Блажевич[10]. У наступні роки Шейла тісно співпрацювала з ним та з SCCA[11] [12] [11].

У 2000 році Шейлу Карменич запросили до Маніфести ІІІ[13][14] [15]  у Любляні, Словенія. З цієї нагоди вона зробила інсталяцію "EU/Other", яка отримала міжнародне визнання і пізніше стала частиною колекції TATE Modern.З тих пір боснійська художниця увірвалась у публічний простір.

Роботи Камерич переглядалися на персональних виставках в престижних мистецьких установах, таких як Порткус у Франкфурті-на-Майні, Galerie im Taxispalais в Інсбруку, Mumok у Відні, Центр сучасного мистецтва та культури Röda Sten [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] у Гетеборзі, Wip: Konsthall [Архівовано 2 серпня 2013 у Wayback Machine.] у Стокгольмі та Centre Pompidou у Парижі.

2015 рік ознаменувався двома масштабними персональними виставками в ARTER Space for Art[16], Стамбул та в Національній галереї Косово. Того ж року високоамбітний проєкт Камерич Ab uno disce omnes, замовлений Wellcome Collection[17][18], був показаний у Лондоні в рамках Forensics:%20Анатомія%20злочину виставки Forensics: Анатомія злочину[19]. Також боснійська візуальна художниця брала участь у багатьох виставка Європи.

Твори та фільми

[ред. | ред. код]
  • Окупований (1999).
  • ЄС (2000).
  • Основи (2001).
  • Закриття кордону(2002).
  • Дім мрії (2002).
  • Боснійська дівчина (2003).
  • Уявіть собі(2004),
  • FREI(2004).
  • Мріяти (2004).
  • Рожева лінія проти зеленої лінії (2005).
  • Печаль (2005).
  • 30 років після (2006).
  • Що я знаю (2007).
  • Я пам'ятаю, що забув (2008).
  • Якщо я сплю (2009).
  • Глюк (2010).
  • Гак (2010-2012).
  • 1395 днів без червоного (2011).
  • червона доріжка (2011-2012).
  • Урна (2012).
  • Міра(2012).
  • Аполлон - кіно першої війни (2012).
  • Червень (2013).
  • Зміна (2013).
  • Крихке чуття надії (2013-2019).
  • Відсутній (2014).
  • Ab uno disce omnes (2015).
  • BFF (2015).
  • Четвер (2015).
  • Ембаразада (2015).
  • Свобода (2015).
  • Лабіринт (2017).
  • Тримайся подалі від вогню (2018).
  • Ми приїжджаємо з луком (2019).
  • За лаштунками (2019).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ Photographers’ Identities Catalog
  3. ↑ Artsy — 2009.
  4. ↑ Музей сучасного мистецтва — 1995.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #16172270t // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  6. ↑ Berliner Künstlerprogramm. www.berliner-kuenstlerprogramm.de. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. [Архівовано 2019-12-09 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Meeting Point. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  8. ↑ Šejla Kamerić "Copy-Paste". scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  9. ↑ About. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  10. ↑ Dunja Blažević - Monoskop. monoskop.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  11. ↑ а б SCCA. Springer Reference Medizin. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. 2019. с. 2117—2117. ISBN 978-3-662-48985-7.
  12. ↑ Hannemann, Ralf; Steinbrecher, Ira; Weigl, Thomas (2019). Anlage 26: Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht (BaFin) Rundschreiben 09/2017 (BA) zur Überarbeitung der MaRisk Übermittlungsschreiben vom 27. Oktober 2017. Mindestanforderungen an das Risikomanagement (MaRisk). Schäffer-Poeschel. с. 1767—1772. ISBN 978-3-7910-3776-9.
  13. ↑ Manifesta 3 « MANIFESTA (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  14. ↑ Manifesta 3. m3.manifesta.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  15. ↑ Manifesta 3. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  16. ↑ Šejla Kamerić: When the Heart Goes Bing Bam Boom - Announcements - e-flux. www.e-flux.com (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  17. ↑ VOS, Antonie (1 квітня 1999). 'Ab uno disce omnes'. Bijdragen. Т. 60, № 2. с. 173—204. doi:10.2143/bij.60.2.2002333. ISSN 0006-2278. Процитовано 14 квітня 2020.
  18. ↑ Šejla Kamerić at the Wellcome Collection. Art Collection Telekom (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  19. ↑ Forensics: The Anatomy of Crime. Wellcome Collection (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

[1]

[2]

[3]

  1. ↑ Home. Šejla Kamerić (амер.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  2. ↑ Galerie Tanja Wagner | Šejla Kamerić. Galerie Tanja Wagner, Berlin (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  3. ↑ Table 2: IMDB results. dx.doi.org. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.