Абдул Кадір

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кадір.
Абдул Кадір
Abdul Qadir
عبد القادر
 
Народження: 15 березня 1872(1872-03-15)
Лудгіана, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Смерть: 9 лютого 1950(1950-02-09) (77 років)
Лахор, Пакистан або Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Поховання: Miani Sahib Graveyardd
Національність: пенджабець
Країна: Індія Індія
Релігія: іслам
Освіта: юрист
Партія: Мусульманська ліга
Нагороди: Лицар-Командор ордена Британської імперії
Див. також: Абдулкадир

Абдул Кадір (англ. Abdul Qadir, урду عبد القادر‎) — громадський і політичний діяч Британської Індії і Пакистану, журналіст і літературний критик, який писав на урду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у місті Лудхіяна у знатній і заможній сім'ї пенджабського шейха Фатхаддіна де Касура[1]. Отримав середню освіту в християнському коледжі в Лахорі. У період між 1895 і 1904 роками був головним редактором мусульманської газети «The Observer», що виходила в Лахорі англійською мовою. У 1901 році заснував літературний журнал «Махзан» (урду مخزن‎, укр. Скарбниця), що став дуже популярним[2]. У ньому друкувалися багато поетів і прозаїків Індії (Халі, Ікбал, Акбар тощо). У 1904—1907 роках жив у Лондоні, де вивчав юриспруденцію. Отримавши право на зайняття адвокатською діяльністю, повернувся в Індію. Працював адвокатом, а потім до 1920 року генеральним прокурором в місті Лайяллпур. У 1919 році йому присвоєно титул Бахадур-хана[1].

У 1923 році став членом Законодавчої ради Пенджабу в Лахорі, через рік став заступником голови. З січня по вересень 1925 року був головою Законодавчої ради, а опісля призначений міністром освіти[1]. У 1926 році обраний повноважним делегатом, який представляв Британську Індію на VII Асамблеї Ліги Націй. У 1927 році зведений в лицарі Британської імперії. У січні 1929 року призначений членом Міжнародної комісії з інтелектуальної співпраці Ліги Націй (попередниці ЮНЕСКО) — разом з норвезькою радіохімікінею Еллен Гледич, латвійським хіміком Мартіном Пріманісом і чехословацьким сходознавцем Бедржихом Грозним. Термін його повноважень закінчився з припиненням діяльності Комісії під час Другої світової війни[1].

У 1935 році став членом урядової ради Британської Індії. У 1941 році очолив асоціацію «Анджуман-і-Хамайат-і-Іслам» (На службі ісламу). Був активним діячем партії «Мусульманська ліга».

Як літературний критик написав ряд досліджень про творчість письменників урду — Галіба, Халі, Акбара, Назіра Ахмада, Шіблі Нуманія, Ікбала[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г qadir-abdul-sir; isaar UNESCO Archives Access-to-Memory Catalogue [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
  2. ↑ а б [http: / /feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke1/ke1-0293.htm?cmd=2&istext=1 «Краткая литературная энциклопедия», т.1, М., 1962]


Люди Індії Це незавершена стаття про особу Індії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Пакистан Це незавершена стаття про особу Пакистану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.