Генріх Даврінґгаузен

Генріх Даврінґгаузен
нім. Heinrich Maria Davringhausen
Народився21 жовтня 1894(1894-10-21)[1][2][…]
Аахен, Aachend, Aachen Government Regiond
Помер13 грудня 1970(1970-12-13)[1][2][…] (76 років)
Кань-сюр-Мер
Країна Німеччина
Діяльністьхудожник, скульптор, графік
Знання мовнімецька[2]

Генріх Марія Даврінґгаузен (нім. Heinrich Maria Davringhausen; 21 жовтня 1894(18941021), Аахен, Німеччина — 13 грудня 1970, Кань-сюр-Мер, Ніцца, Франція) — німецький художник, представник напрямків «нова речевість» і «магічний реалізм».

Життєпис

[ред. | ред. код]

1913—1914 — навчається в Дюссельдорфській академії мистецтв, паралельно бере приватні уроки у Вільгельма Екштейна.

1914 — персональна виставка в Дюссельдорфській художній галереї Альфреда Флехтгаймера.

1914 — мандрівка в Аскону.

1915—1918 — художник живе і працює в Берліні.

1918 — переїзд у Мюнхен; бере участь у виставці «Нове релігійне мистецтво» в Художньому музеї Мангаймі.

1919 — персональна виставка в галереї Нового Мистецтва в Мюнхені; участь у першій виставці художньої групи «Молодий Рейнланд» в Художньому музеї Дюссельдорфа.

1922 — повертається в Берлін.

1923 — персональна виставка в галереї Альфреда Флехтгаймера.

1924—1925 — подорож в Іспанію.

1925 року бере участь у виставці «Нова речевість» у Художньому музеї Мангейма.

1927 — переїзд до Кельна, дружба з художником Антоном Редершайдтом.

1928 — учасник виставок «Простір і настінний живопис», організованих мистецьким об'єднанням Кельна і дюссельдорфською групою «Нове мистецтво».

1933 року зі своєю дружиною-єврейкою емігрує з Німеччини, спочатку на Майорку, а згодом у Швейцарію і Францію.

1939—1940 — з початком Другої світової війни інтернований в таборі поблизу Кань-сюр-Мер.

1945 — повернення в Кань-сюр-Мер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118524070 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Heinrich Maria Davringhausen

Література

[ред. | ред. код]
  • Sergiusz Michalski «Neue Sachlichkeit», Köln 2003.