Егон Маєр

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маєр.
Егон Маєр
Egon Mayer
Прізвисько«Коні»
(нім. Connie)
Народження19 серпня 1917(1917-08-19)
Німецька імперія Констанц, Баден
Смерть2 березня 1944(1944-03-02) (26 років)
Франція поблизу Монмеді, Лотарингія
загиблий у бою
ПохованняSt. Desir-de-Lisieux German war cemeteryd
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьВермахт Вермахт
Вид збройних силЛюфтваффе Люфтваффе
Рід військвинищувальна авіація
ОсвітаHegau-Gymnasiumd
Роки служби1937–1944
Звання оберстлейтенант
ФормуванняJG 2
Командування7./JG 2, III./JG 2, JG 2
Війни / битви

Друга світова війна:
Західний фронт

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
 Авіаційна планка винищувача
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
CMNS: Егон Маєр у Вікісховищі

Егон Маєр (нім. Egon Mayer; нар. 19 серпня 1917, Констанц, Баден — пом. 2 березня 1944, поблизу Монмеді, Лотарингія) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Другої світової війни здійснив 353 бойових вильотів, в ході яких здобув 102 перемоги в повітряних боях, у тому числі 26 над 4-х моторними бомбардувальниками, 51 над «Спітфайрами» та 12 над P-47. Оберст-лейтенант (1944) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944, посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1937 році вступив в люфтваффе. Пройшов льотну підготовку і був зарахований в резерв. З початком Другої світової війни призваний в люфтваффе і 6 грудня 1939 року направлений на службу в 1-у групу 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен». У складі 6-ї ескадрильї брав участь у Французькій кампанії. Свою першу перемогу здобув 13 червня 1940 року, збивши французький винищувач. 1 серпня 1940 року направлений на навчання в училище винищувальної авіації у Вернойхені, а у вересні 1940 року повернувся в свою ескадру і призначений командиром 3-ї ескадрильї. 19 серпня 1942 року збив свій 50-й літак. З листопада 1942 року — командир 3-ї групи своєї ескадри, дислокованої у Франції. 23 листопада 1942 року збив свій перший 4-моторний бомбардувальник В-17 (цього дня він збив 2 В-17 і 1 В-24). З 1 липня 1943 року — командир 2-ї винищувальної ескадри. 6 вересня 1943 року протягом 19 хвилин збив 3 4-моторні бомбардувальники, а 5 лютого 1944 року кількість його перемог досягла 100. Загинув, коли його літак був збитий американськими Р-47.

Військова кар'єра

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Forsyth, Robert (2009). Fw 190 Sturmböcke vs B-17 Flying Fortress Europe 1944–45. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-941-6.
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939–1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
  • Weal, John (1996). Focke-Wulf Fw 190 Aces of the Western Front. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-595-0.
  • Weal, John (2000). Jagdgeschwader 2 'Richthofen'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-046-3.
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
  • Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Mayer, Egon. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
  • 51. Schwerterträger Egon Mayer. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 лютого 2014.(нім.)
  • Egon Mayer [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Mayer, Egon [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди оберст-лейтенанта Маєра (англ.)
  • Майер Эгон (Egon Mayer). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 26 лютого 2014. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
майор
Вальтер Езау
командир 2-ї винищувальної ескадри
1 липня 1943 — 2 березня 1944 		Наступник:
майор
Курт Уббен