Йон Будай-Деляну

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Будай.
Йон Будай-Деляну
рум. Ioan Budai-Deleanu
Народився6 січня 1760(1760-01-06)[1][2][3]
Чигмеу, Джоаджу, Гунедоара, Румунія
Помер24 серпня 1820(1820-08-24)[2][3] (60 років)
Львів, Австрійська імперія
Країна Австрійська імперія
Діяльністьфілолог, історик, письменник, прозаїк, поет, мовознавець, етнолог, юридичний навчальний заклад, романіст, перекладач, богослов
Alma materВіденський університет (1779)
КонфесіяРумунська греко-католицька церква
CMNS: Йон Будай-Деляну у Вікісховищі

Йон Будай-Деляну (рум. Ioan Budai-Deleanu; 6 січня 1760, Чигмеу, Хунедоара, князівство Трансільванія — 24 серпня 1820, Львів, Австрійська імперія) — румунський греко-католицький, прозаїк, поет, філолог , лінгвіст, етнограф, історик і правознавець. Доктор філософії. Активний учасник «Трансільванської школи». Один з румунських просвітителів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син греко-католицького священика. З 1772 року навчався в греко-католицькій богословській семінарії в Блажі, а потім на факультеті філософії Віденського університету (1777-1779). Отримавши філософську, правову і теологічну освіту, зумів захистити докторську дисертацію, що було для корінного румунського населення в ті часи винятковою рідкістю.

В подальшому працював у Відні на посаді псаломщика церкви святої Варвари. Протягом 1780-1785 заявив про себе як про поета. У 1786, покинув австрійську столицю і поїхав до Блажу, де зайняв місце професора і префекта з навчальної роботи в місцевій семінарії. Однак незабаром, не знайшовши порозуміння з місцевими клерикальними колами, залишив Блаж і перебрався до Львова, де з 1788 працював судовим секретарем, а в 1797 або 1798 досяг високого рангу імператорського-королівського крайового радника. Зберігав цей пост до кінця життя.

Незважаючи на те що працював більшу частину життя в Апеляційній палаті, під впливом ідей енциклопедистів і Великої французької революції 1789 Будай-Деляну написав ряд творів з питань права, історії, філософії, педагогіки, етнографії, лінгвістики, літератури.

У 1813 відвідав Буковину і залишив, найбільш змістовний опис старообрядовців цього краю («Короткі зауваження про Буковину». Оригінал роботи був написаний німецькою мовою). До сих пір праця Будай-Деляну широко використовується як джерело переважно румунськими та австрійськими істориками, які черпали з неї відомості про соціально-економічне та культурне життя краю на початку XIX століття.

Він автор першої румунської героїко-іронічній поеми «Циганіада».

Творець однієї з систем переказу румунської мови з кирилиці на латиницю.

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]

Проза і поезія

[ред. | ред. код]
  • Țiganiada sau Tabăra țiganilor, («Циганіада», Ясси, I, 1875; II, 1877)
  • Trei Viteji, (сатирична поема, Бухарест, 1928)

Лінгвістика

[ред. | ред. код]
  • Temeiurile gramaticii românești, (1812)
  • Dascălul românesc pentru temeiurile gramaticii românești, (1957)
  • Teoria ortografiei românești cu litere latinești
  • Fundamenta grammatices linguae romanicae seu ita dictae valachicae, (1812)
  • Lexicon românesc-nemțesc și nemțesc-românesc, (Львів, 1818)
  • Scrieri lingvistice, (Бухарест, 1970)

Історія

[ред. | ред. код]
  • De originibus populorum Transylvaniae
  • De unione trium nationum Transylvaniae
  • Kurzgefasste Bemerkungen über Bukovina (1894)
  • Hungaros ita describerem
  • «Hungari vi armorum Transylvaniam non occuparunt»

Право

[ред. | ред. код]
  • Rândueala judecătorească de obște, (Відень)
  • Pravila de obște asupra faptelor rele și pedepsirea (a pedepsirii) lor, (1788)
  • Carte de pravilă ce cuprinde legile asupra faptelor rele, (Чернівці, 1807)
  • Codul penal, (Львів, 1807)
  • Codul civil, (Львів, 1812)
  • Pedagogice
  • Carte trebuincioasă pentru dascălii școalelor de jos, (Відень, 1786)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ S-a întâmplat într-o zi de 6 ianuarie
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.