Назаров Едуард Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назаров.
Едуард Васильович Назаров
Эдуард Васильевич Назаров
Зображення
Зображення
Дата народження23 листопада 1941(1941-11-23)
Місце народженняМосква
Дата смерті11 вересня 2016(2016-09-11) (74 роки)
Місце смертіМосква
ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіярежисер, художник, продюсер, аніматор
ЗакладВищі курси сценаристів і режисерівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР народний артист Російської Федерації Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
IMDbID 0623374 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Назаров Едуард Васильович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Едуа́рд Васи́льович Наза́ров (23 листопада 1941, Москва — 11 вересня 2016, там же) — радянський і російський аніматор, режисер і художник. Народний артист Росії (2012)[1][2]. Заслужений діяч мистецтв СРСР, лауреат Державної премії СРСР.[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Строгановське художньо-промислове училище[4]. Працював в анімації з 1959 року спочатку прорисовником, потім асистентом художника-постановника у Михайла Цехановського, художником-постановником у Федора Хитрука, режисером, займався оформленням книг і журналів: «Квант», «Веселые картинки», «Мурзилка», «Химия и жизнь[ru]», «Знание — сила», «Миша» та інших.

З 1979 по 2000 викладав на Вищих курсах сценаристів і режисерів. У 1993 році організував школу-студію режисерів-аніматорів «ШАР» спільно з Андрієм Хржановським, Федором Хитруком, Юрієм Норштейном. Співавтор і ведучий телепрограм «Анімація від А до Я» (1996—1998), «Світ анімації або анімації світу» (1999—2001), знімався в документальних серіалах «Союзмультфільм — казки і були» (серія «Веселі казки про сумне», 2003), «Фабрика чудес» (серія «Художник-постановник», 2006), «Невагома життя» (2006), документальний фільм «Російська магія» (2004).

З 1991 року — президент (з Давидом Черкаським) Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «КРОК». Разом з Юрієм Норштейном брав участь у проекті Юрія Красного зі створення анімаційного фільму на основі малюнків дітей-інвалідів. З 2004 року був головою худради студії «Пілот».

Після смерті Олександра Татарського з серпня 2007 року обіймав посаду художнього директора студії «Пілот». Брав участь у створенні циклу «Гора самоцвітів» як художній керівник, сценарист й актор; крім того, сам поставив кілька фільмів, вперше з 1987 року.

В 2012 року на XVII церемонії Відкритого фестивалю у Суздалі його мультфільм «Жив-був пес» (1982) очолив сотню найкращих вітчизняних мультфільмів на думку ста професіоналів індустрії[5].

Режисер тривалий час мав проблеми з судинами, страждав на діабет і незадовго до смерті пережив ампутацію ноги[6].

Помер 11 вересня 2016 року у Москві на 75-му році життя. Церемонія прощання з мультиплікатором відбулася 14 вересня 2016 року у Будинку кіно. Похований на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 43)[7].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Тетяна Петрівна Литко (1944—2022) — асистент режисера на кіностудії «Союзмультфільм»[8]. Похована поруч із чоловіком.

Призи на фестивалях

[ред. | ред. код]
  • «Полювання» (1979)
    • На III МКФ мультфільмів в Ешпінью (Португалія), 1980
    • На МКФ в Уеска (Іспанія), 1980
  • «Жив-був пес» (1982)
    • На Міжнародних днях анімаційного кіно в Аннесі (Франція), 1983 р. Спеціальний приз журі.
    • Приз на МКФ молодих режисерів в Турі (Франція), 1983 р.
    • Перший приз на V МКФ казкових фільмів в Оденсе (Данія), 1983 р.
  • «Подорож мурахи» (1983)
    • На VI Всесвітньому фестивалі анімаційних фільмів у м Загребі (Югославія) — Перший приз в категорії дитячих фільмів, 1984.
  • «Мартинко» (1987)
    • Офіційний вибір на міжнародному фестивалі в Шанхаї (Китай), 1988 р.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Фільми, режисер
Фільми, сценарист
Фільми, художник-постановник
Фільми, художник
Фільми, аніматор
Фільми, художній керівник
Фільми, озвучував ролі
Фільми, читає текст
Серіали, художник
  • «Фонд правових реформ» (1998)
Серії фільмів, художній керівник

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 21 марта 2012 г. № 315 «О присвоении почетного звания „Народный артист Российской Федерации“»
  2. ↑ Хаматова, Жванецкий и Запашные стали народными артистами России. МТРК «МИР». 21 березня 2012. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  3. ↑ НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
  4. ↑ Наталья Василькова. Эдуард Назаров // [1] — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. Архівовано з джерела 30 серпня 2007
  5. ↑ Мультфильм «Жил-был пес» - лучший за 100 лет. kp.ru (рос.). 2 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2023.
  6. ↑ In Memoriam: Eduard Nazarov (1941-2016) – ASIFA International. web.archive.org. 16 серпня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2023.
  7. ↑ НАЗАРОВ Эдуард Васильевич (1941 – 2016) — Moscow-Tombs (рос.). Процитовано 5 квітня 2023.
  8. ↑ Российская анимация в буквах и фигурах | Персоналии | Лытко Татьяна Петровна. animator.ru. Процитовано 5 квітня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сергей Капков, Энциклопедия отечественной мультипликации, М., Алгоритм, 2006, 816стор. ISBN 5-9265-0319-4

Посилання

[ред. | ред. код]