Сава Доброплодний

Сава Доброплодний
болг. Сава Хаджиилиев – Доброплодни
Народився3 грудня 1820(1820-12-03)
Сливен, Османська імперія[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 квітня 1894(1894-04-19) (73 роки)
Софія, Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоБолгарія Болгарія
Діяльністьосвітній і культурний діяч
Галузьосвіта[d][3], творче та професійне письмоd[3], постановкаd[3] і перекладацтво[d][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСливенське училище
Грецьке духовно-педагогічне училище
Знання мовболгарська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиHadzhi Trendafilad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMariya Dobroplodnad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ99660124? Редагувати інформацію у Вікіданих

Сава Доброплодний (болг. Сава Хаджиилиев – Доброплодни; нар. 3 грудня 1820, Сливен — пом. 19 квітня 1894, Софія) — провідний болгарський освітній і культурний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]
Пам'ятник в Сілістрі

Народився 3 грудня 1820 року в місті Сливен. Навчався в Сливенському училищі і в Константинополі (нині Стамбул, Туреччина), в Грецькому духовно-педагогічному училищі, де за успіхи в навчанні був прозваний «Евкарпідіс». Після закінчення курсу був учителем в Котелі. Там проживав в той час і Раковський (1821-1867), разом з яким вони будували плани про звільнення вітчизни, за що потрапили до в'язниці. Після виходу із в'язниці Доброплодний надрукував (1846) перший свій твір «Ігіономія».

Був учителем майже у всіх великих болгарських містах і скрізь агітував проти турецького панування, за що знову піддався переслідуванню і змушений був рятуватися втечею до Відня. Працював професором давньогрецької мови в Карловацькій вищій школі. У 1856 році повернувся до Болгарії та в якості вчителя став знову об'їжджати болгарські міста, всюди ведучи таємну агітацію.

Був одним з видних діячів греко-болгарської церковної схизми (1860-1872), в розпалі якої, як депутат міста Сілістри, невідлучно проживав в Константинополі (1870) і вів запеклу боротьбу проти зловживань фанаріотів (грецької еліти в Османській імперії), знайомлячи з ними і європейську публіку статтями в різних європейських газетах і журналах.

За звільнення Болгарії від османського ярма (1878) протягом кількох років був окружним училищним інспектором. У 1887 році відновив своє видання — «Нова Болгарська Бджола».

Помер 19 квітня 1894 року в Софії.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. ↑ http://www.bulgariancoastalproperties.com/Bulgarian-Regions.php?parentid=2
  2. ↑ http://reglibsliven.iradeum.com/patron/sdpatron_en.htm
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних