Симонов Микола Костянтинович

Симонов Микола Костянтинович
Народився	21 листопада (4 грудня) 1901(1901-12-04) Самара, Російська імперія
Помер	20 квітня 1973(1973-04-20) (71 рік) Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Літераторські мостки
Національність	Русский
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1923) і Російський державний інститут сценічних мистецтв (1924)
Заклад	Александринський театр, Самарський академічний театр драми імені Максима Горького^d і Александринський театр
Роки діяльності	1923 — 1972
IMDb	nm0800660
Автограф
Нагороди та премії
Симонов Микола Костянтинович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симонов.

Микола Костянтинович Симонов (рос. Никола́й Константи́нович Си́монов; 21 листопада (4 грудня) 1901(19011204), Самара, Російська імперія — 20 квітня 1973, Ленінград, Російська РФСР) — радянський російський актор. Народний артист СРСР (1950). Герой Соціалістичної Праці (1971). Лауреат Сталінської премії (1941, 1947, 1950).

Навчався в Академії художеств у Петрограді (1919—1922). З 1924 р. працював у Ленінградському академічному театрі драми.

Фільмографія

• 1924 — Красные партизаны (рос.)
• 1925 — Вздувайте горни
• 1925 — Девятое января (рос.)
• 1925 — Тяжёлые годы (рос.)
• 1926 — Карьера Спирьки Шпандыря (рос.)
• 1926 — Катерина Измайлова (рос.)
• 1927 — Кастусь Калиновский (рос.)
• 1928 — Капитанская дочка (рос.)
• 1928 — Сын рыбака (роль — Ломоносов Михаил Васильевич) (рос.)
• 1928 — Хабу (рос.)
• 1929 — «Каїн і Артем»(роль — Артем)
• 1929 — Родной брат (рос.)
• 1930 — Поворот
• 1932 — Парень с берегов Миссури(рос.)
• 1934 — «Диво» (роль — Федір Пущин)
• 1934 — «Чапаєв» (роль — Жихарєв)
• 1935 — «Гарячі днинки»  (роль — Білоконь)
• 1938 — «Петро Перший» — (роль -Петро I)
• 1939 — «Патріот» — Ілля Головін
• 1940 — «Повернення»
• 1946 — «Острів Безіменний»
• 1949 — «Сталінградська битва» (роль — генерал Чуйков Василий Иванович
• 1951 — «Бєлінський» (роль — помещик)
• 1952 — «Живий труп»
• 1954 — «Герої Шипки» (роль — Отто фон Бисмарк)
• 1955 — «Овід» (роль — кардинал Монтанелли)
• 1956 — «Серце б'ється знову» — Іван Володимирович Пєсков, професор, полковник медичної служби, начальник відділення
• 1961 — «Людина-амфібія» (роль — Доктор Сальватор)
• 1962 — «Десь є син» (роль — Харлампий)
• 1963 — Очарованный странник (роль — Иван Северьянович Флягин)(рос.)
• 1965 — «Робітниче селище»
• 1965 — «На одній планеті» (роль — полковник Робинс)
• 1968 — Рыцарь мечты (рос.)
• 1971 — Последнее дело комиссара Берлаха (роль — комиссар Берлах) (рос.)
• 1971 — «Маленькі трагедії» — Сальері

Література

• Цимбал С. Н. Симонов. Л., 1973;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.387;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.693.

Посилання

• Симонов Микола Костянтинович (рос.). // Сайт «Герои страны».

Портал «Театр»   Портал «Кінематограф»