Малкович Іван Антонович

Не плутати з Джоном Малковичем.

Малкович Іван Антонович
Народився	10 травня 1961(1961-05-10) (63 роки) Нижній Березів, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство	Україна
Діяльність	поет, видавець
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету^[d]
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України
Діти	Малкович Тарас Іванович
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден Усмішки Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Малкович Іван Антонович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малкович.

Іва́н Анто́нович Малко́вич (нар. 10 травня 1961(19610510), Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область) — український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Живе і працює в Києві.

Біографія

Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому Косівського району на Івано-Франківщині в сім'ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич). Родина належить до нащадків галицької околичної шляхти, що печатала гербом Сас^[2][3].

1976 — після закінчення школи в Нижньому Березові вступив на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського

1980 — закінчив Івано-Франківське музичне училище.

1980 — вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

6 січня 1981 — перша велика поетична публікація в газеті «Літературна Україна» (зі вступним словом Д. Павличка).

1981 — став переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському творчому семінарі в Ірпені.

1984 — побачила світ перша поетична збірка «Білий камінь» (К.: Молодь). «Найніжніша скрипка України» — так назвала автора Ліна Костенко у видавничій рецензії на збірку.

1985 — отримав диплом філолога-україніста Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Іван Малкович оглядає книжки на Львівському книжковому форумі 2008

1986—1987 — редактор дошкільної літератури у видавництві «Веселка». Того ж року став наймолодшим (на той час) членом Спілки письменників СРСР.

1986 — одружився зі скрипалькою Яриною Антків.

1987—1991 — редактор відділу поезії у видавництві «Молодь».

1987 — перший лауреат премії «Бу-Ба-Бу» за найкращий вірш року.

1988 — вийшла друга поетична збірка «Ключ» (К.: Молодь).

1989 — долучився до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона рута».^[4]

1991—1992 — працював у редакції дитячого журналу «Соняшник».

1992 — головний редактор дитячих програм студії «Укртелефільм».

1992 — вийшла третя поетична збірка «Вірші» (К.: Український письменник).

Іван Малкович: «Усе наладиться, коли українська лунатиме всюди»
Газета «Культура і життя», № 11 за 2017 рік

З 1992 р. — власник, директор і головний редактор першого приватного (на початках виключно дитячого) видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га.

Іван Малкович на церемонії нагородження «Коронації слова 2013»

1997 — побачила світ четверта книга поета «Із янголом на плечі» (К.: Поетична аґенція «Княжів»).

Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема «Українська абетка», «Улюблені вірші», «100 казок» та ін.

2004 — Форум видавців у Львові визнав І. Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж він став кавалером міжнародного Ордену Усмішки.

У 2004, 2008 та 2009 рр. входив до «Топ-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Корреспондент».

2006 — вихід 5-ї поетичної книжки «Вірші на зиму» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

2008 — почав видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» «дорослу» літературу.

2010 — світ побачила книжка вибраного І. Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв'ю) «Все поруч» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), яка стала одним із переможців книжкового конкурсу Форуму видавців у Львові — 2010.

2012 — виходить третій — кінцевий — том тритомника «100 КАЗОК» та другий том тритомника «Улюблені вірші».

2012 — Іван Малкович став «ЛЮДИНОЮ ДЕСЯТИЛІТТЯ» у Рейтингу журналу «Кореспондент».

2012 — «А-ба-ба-га-ла-ма-га» разом із компанією «Київстар» та іншими ввійшла до п'ятірки Рейтингу журналу «Компаньйон» «КОМПАНІЇ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ».

2013 — у серії «Українська Поетична Антологія» вийшла поетична збірка Івана Малковича під назвою «Подорожник з новими віршами» («А-ба-ба-га-ла-ма-га»).

Вірші І. Малковича перекладено понад 10 мовами (англійською, німецькою, італійською, російською, польською та ін.).

Нагороди

Президент України Петро Порошенко вручає Івану Малковичу Національну премію України імені Тараса Шевченка 2017 року

Зовнішні відеофайли
	Іван Малкович. Виступ на церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка.

• Орден Усмішки (2004, Польща).
• Національна премія України імені Тараса Шевченка 2017 року — за книгу поезій «Подорожник з новими віршами»^[5].

Збірки

• Білий камінь (1984)
• Ключ (1988)
• Вірші (1992)
• Із янголом на плечі (1997)
• Вірші на зиму (2006)
• Все поруч (2010)
• Подорожник (2013)
• Подорожник з новими віршами (2016)
• Яксу́нині береги (2020)

Громадська позиція

У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[6]

У лютому 2019 року разом з Максимом Стріхою вийшов з Українського ПЕН-центру на знак протесту проти одноосібної заяви нового керівництва на підтримку «одного студента-пройдисвіта, який постійно глумиться з усього українського і захисників України…».^[7][8]

Вважає Порошенка «єдиним справжнім політиком серед усіх наших президентів», підтримав його на виборах у березні 2019 р.^{[9][неавторитетне джерело]}

Цікаві факти

Прародич Івана Малковича селянин Степан Арсенич з Нижнього Березова, врятував Івана Франка (згідно його власних спогадів) від голодної смерті коли той у березні 1880 їхав до Кирила Геника в Нижній Березів і був заарештований у звинуваченні в замаху на війта села Москалівка (Косів) і провів у в'язниці Коломиї 98 днів і його знесиленого саме Степан Арсенич на бричці привіз до Нижнього Березова. Іван Малкович вважає, цей факт пов'язаний з тим, що він назвав своє видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» саме на честь оповідання Івана Франка «Грицева шкільна наука».^[10][11][12]

Аудіозаписи творів

Іван Малкович. «Люблю тебе впізнавати на всіх картах світу...»: https://www.youtube.com/watch?v=7Nvslgwt5L4 [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Малкович Іван Антонович — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
   d:Track:Q4201869d:Track:Q4532152
2. Іван Малкович: Не раз стикався, що україномовних людей трактують як аборигенів. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
3. Іван Малкович: Книжки наші Президент має, але ще важливіше, що їх мають його діти. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
4. «Чи є український шлягер?» // Інтерв'ю І. А. Малковича. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
5. Указ Президента України від 6 березня 2017 року № 55/2017 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
6. Sentsov 36. YouTube. Free Sentsov. 4 червня 2018. Процитовано 3 червня 2021.
7. «Чому ми виходимо з Українського ПЕН-центру» [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 05 Лютий 2019, 23:50
8. Іван Малкович вийшов з ПЕН-клубу через «антиукраїнський» скандал у НАОМА [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] // ukrinform, 05.02.2019 17:35
9. «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019, ст.6 лівий кут зверху
10. Історична правда - Крута українська поезія. 02.08.2020 // Історична Правда, 02.08.2020
11. Іван Франко і Коломия // День (газета) 16.08.2013
12. Іван Малкович: Як настане повнота часу – то все можливо [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Правда 11.05.2011

Посилання

• Малкович Іван Антонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 52.

• Нація повинна боронити свою мову більше ніж територію, — ІВАН МАЛКОВИЧ — 5.10.2017 (ВІДЕО)
• Вірші Малковича [Архівовано 18 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
• Зустріч з Іваном Малковичем в рамках проекту «Від книги до мети» [Архівовано 12 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Вірші Івана Малковича
• Яксу́нині береги музики і поезії: Олександр Ірванець про нову збірку Івана Малковича // Читомо [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

• Біографія Івана Малковича [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Особисте досьє Івана Малковича [Архівовано 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]