Kawasaki KDC-2 | |
---|---|
Тип | Поштовий літак |
Розробник | Kawasaki |
Виробник | Kawasaki |
Перший політ | 1928 |
Основні експлуатанти | Японія |
Виготовлено | 2 |
«Кавасакі KDC-2» (англ. Kawasaki KDC-2) — експериментальний легкий одномоторний поштовий літак створений компанією Kawasaki на базі розвідувального літака Kawasaki «Тип 88» на замовлення патріотичної організації «Кайбо Ґікай» і газети Асахі Сімбун. В 1928 році побудовано два літаки, які інтенсивно використовувались для регулярних і нерегулярних перевезень до 1935 року.
В жовтні 1927 року патріотична організація «Кайбо Ґікай» (яп. 海防義会, «Волонтерська організація берегової охорони») вирішила замовити два літаки для посилення зацікавленості населення в цивільній та військовій авіації. Літаки мали виконувати регулярні рейси між Токіо та Осакою за сприяння газети Асахі Сімбун.
Два літаки замовлені в Kawasaki мали базуватись на Kawasaki «Тип 88», але мати можливість перевозити пасажирів, а також мати змогу отримати поплавкове шасі. Над модифікацією з внутрішньою назвою KDC-2 (від Kawasaki Dockyard, Civil) працювали Ріхард Фогт та Хісаші Тоджо. Виробництво було завершене в жовтні 1928 року і літаки отримали власні назви «Ґіюу № 4» (ідентифікатор — J-BAKH) та «Ґіюу № 5» (ідентифікатор — J-BALH).[Вин. 1]
Літаки відрізнялись від «Типу 88» коротшим верхнім крилом, збільшеною шириною і хордою нижнього крила і N-подібними опорами між крилами. Чотиримісна пасажирська кабіна розміщалась позаду пілота і могла бути переобладнана для поштових перевезень і аерофотознімання. За потреби керування літаком на поплавках використовувався висувний з фюзеляжу кіль.
З грудня 1928 року літаки виконували заплановані рейси Токіо-Осака в складі організації «Тозай Тейкі Кокукай» (яп. 東西定期航空会, «Асоціація регулярних авіаперевезень Схід-Захід»). Але «регулярні» рейси припинились вже наступної весни, оскільки на цьому маршруті почала працювати державна компанія «Авіатранспорт Японії»[en]. Натомість Асахі вирішила провести авіатур по великих містах Японії з пропагандистською метою. Тур почався в липні 1929 року в східній Японії, і завершився восени. Після закінчення туру KDC-2 використовувались газетою для аерофотографування, поштових і нерегулярних пасажирських перевезень.
У вересні 1931 року «Ґіюу № 4» був сильно пошкоджений під час зльоту з ріки Кізу в Осаці та відправився на ремонт. Після ремонту він повернувся на службу в червні 1932 року, проте під час поштового перевезення до Маньчжурії був вимушений здійснити аварійну посадку в Фукуямі. Через пошкодження літак було вирішено списати, «Ґіюу № 4» налітав 229 годин.[1]
«Ґіюу № 5» продовжував здійснювати поштові перевезення до квітня 1935 року, коли після 723 льотних годин, його передали Студентській авіаційній Лізі як навчальний матеріал.[2]
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]