Акімов Анатолій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акімов.
Ф
Анатолій Акімов
Анатолій Акімов
Анатолій Акімов
могила на Ваганьковському кладовищі
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Михайлович Акімов
Народження 24 березня (6 квітня) 1915
  Москва, Російська імперія
Смерть 10 серпня 1984(1984-08-10) (69 років)
  Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Прізвисько Людина-вугор
Громадянство  СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931
1932—1934
1934—1937
1938
1939—1941
1945—1948
1949—1951
1951		 «Тригорка» (Москва)
«Дукат» (Москва)
«Спартак» (Москва)
«Динамо» (Москва)
«Спартак» (Москва)
«Торпедо» (Москва)
ВПС (Москва)
«Торпедо» (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «Знак Пошани»
заслужений майстер спорту СРСР заслужений тренер РРСФР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анатолій Михайлович Акімов (24 березня (6 квітня) 1915, Москва, Російська імперія — 10 серпня 1984, Москва) — радянський футболіст, воротар, потім — тренер. Один із найкращих воротарів СРСР другої половини 1930-х і 1940-х років. Дворазовий чемпіон СРСР, заслужений майстер спорту СРСР (1940), заслужений тренер РРФСР (1963). Входив до збірної Москви.

Біографія

[ред. | ред. код]

У футбол почав грати 1931 року в команді фабрики «Тригорська мануфактура». Взірцем для майбутнього футболіста став воротар «Тригорки» Михайло Леонов. На її стадіон сина часто приводив батько, затятий уболівальник. Перший тренер — Іван Артем'єв. Спочатку Акімова ставили грати на позиції правого напівсереднього, однак як тільки була нагода, той ставав на ворота.

У 1932-1933 роках виступав за команду «Дукат». 1934 року гру Акімова побачив Микола Старостін — футболіст і один із керівників «Промкооперації» (згодом перейменована на «Спартак»), запросивши до цієї команди. У новому колективі Акімов починав із виступів за четверту команду, але швидко піднявся до другої, а вже 1935 року конкурував в Іваном Рижовим за місце у воротах основної команди.

З 1935 по 1952 виступав за московські команди «Спартак», «Динамо», «Торпедо», ВВС.

Учасник матчу збірної Москви з «Расінгом» (Париж, Франція), переможного матчу зі збірною Басконії 1937 року.

Один з найсильніших воротарів радянського футболу за всі роки. Високий, гнучкий (у Франції в 1936 році за дивовижну гнучкість паризькі газети охрестили його «людиною-вугром»), з вибуховою реакцією, діяв просто і чітко, Акімов однаково впевнено відбивав як верхові, так і низові м'ячі, виключно точно вибирав місце у воротах. Саме Акімов першим із радянських воротарів освоїв техніку відбивання м'яча кулаками — наслідуючи московського воротаря, цей прийом почали застосовувати й інші воротарі країни.

У 1931-1935 грав у гандбол, був чемпіоном Москви, входив до збірної Москви.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1937).

Дружина — відома радянська легкоатлетка, чемпіонка СРСР — Наталія Пєтухова.

Похований на Ваганьковському кладовищі.

Виступи

[ред. | ред. код]

Виступав за московські команди (196 матчів в чемпіонаті СРСР):

Досягнення

[ред. | ред. код]
Чемпіон (2): 1936 (осінь), 1939.
Срібний призер (1): 1937.
Бронзовий призер (3): 1936 (весна), 1940, 1945.
№ 1 — 8 разів: 1936, 1937, 1938, 1940, 1941, 1942, 1946, 1948
№ 2 — 4 рази: 1939, 1945, 1947, 1949

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]
  • Тренер ФШМ (Москва) (1954–1958)
  • Головний тренер збірної Демократичної республіки В'єтнам (1958–1960)
  • Головний тренер клубу «Спартак» (Єреван) (1961–1962)
  • Головний тренер клубу «Шинник» (Ярославль) (1963–1964)
  • Начальник команди «Шинник» (Ярославль) (1965)
  • Начальник команди «Волга» (Горький) (1966)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Записки воротаря» (М., 1953, 1957, 1968)
  • «Гра футбольного воротаря» (М., 1978)

Посилання і джерела

[ред. | ред. код]