Коста Христич

Коста Христич
 
Народження: 10 квітня 1852(1852-04-10) або 1852[1]
Белград, Князівство Сербія
Смерть: 5 березня 1927(1927-03-05) або 1927[1]
Белград, Королівство Югославія
Поховання: Новий цвинтар
Країна: Сербія

Коста Христич (Белград, 10 квітня 1852Белград, 5 березня 1927) — сербський юрист і дипломат, міністр юстиції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Белграді. Син міністра та прем'єр-міністра Ніколи Христича та Юліани, вродженої Хаджі-Йованович, у сім'ї, що мала дванадцять дітей. По матері він був правнуком Томо Вучіча Перишича.

Закінчив чотирикласну Теразійську початкову школу в Белграді у вчителя Паї Векецького, а потім шестикласну середню школу. Закінчив юридичний факультет Великої школи, до якої поступив у 1867. Згодом вивчав право в Німеччині (Берлін, Гейдельберг, 1872) та Франції.

Три роки працював у суді у Валєво, а потім у Вароському суді в Белграді. Потім був секретарем посольства Сербії в Константинополі (1883), генеральним консулом у Салоніках (1889— 1890), головою Міністерства закордонних справ (1888 і 1894). Був послом Королівства Сербія в Бухаресті (1895), Римі (1899) та Відні (1900 — 1903). Був міністром юстиції в уряді Владана Джорджевича (18971899).

Перекладав п'єси, які ставилися в Національному театрі в Белграді в період 1870 — 1907.

У першому сезоні 1869/1870 була зіграна драма Скрибова «Син Кромвеля» у його перекладі.

Написав книгу спогадів "Записи старог Београђанина" ("Нотатки старого белградця"), видану двома томами в 1923 і 1925. Він Христич присвятив цю книгу пам’яті свого батька Ніколи Христича.

Був одружений з Лепосавою (1859 — 1958), уродженою Зівадінович, мав синів академіка та композитора Стевана Христича (1885 — 1958), дипломата Бошка Христича (18891941) та доньку Єлицю, дружину генерала армії Мілутина Недича.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних