Kokusai Ku-7 | |
---|---|
Призначення: | планер |
Перший політ: | 1944 |
На озброєнні у: | Імперська армія Японії |
Всього збудовано: | 9 |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 220 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 335 км/год |
Довжина: | 19,92 м |
Розмах крила: | 35,00 м |
Споряджений: | 12 000 кг |
Маса підвісних елементів: | до кг |
Kokusai Ku-7 у Вікісховищі |
Kokusai Ku-7 (яп. 真鶴 «Маназуру» («Журавель»)) — проєкт планера Імперської армії Японії періоду Другої світової війни. Кодова назва союзників - «Базард» (англ. Buzzard).
У 1942 році фірма Kokusai отримала замовлення на виготовлення важкого транспортного планера, який отримав назву Ku-7. Оскільки проєкт не мав високого пріоритету, то роботи йшли повільно. Ще одним фактором, який гальмував роботи, було те, що Ku-7 мав бути найбільшим планером з-поміж тих, що коли-небудь випускались в Японії.
Нова машина мала оригінальну конструкцію. Незважаючи на великі розміри, вона була побудована за двобалковою схемою із рознесеним оперенням та великою центральною гондолою, в якій могли розміститись 32 повністю екіпіровані десантники або легкий танк масою до 8 тонн. Шасі не складалось. Завантаження та розвантаження планера здійснювалось через розсувні секції в задній частині гондоли. Через велику масу планер могли буксирувати тільки важкі бомбардувальники Ki-49-II або Ki-67-I.[1]
Перший політ відбувся у серпні 1944 року. Але на той час становище Японії значно погіршилось, в пріоритеті авіаційної промисловості були винищувачі, особливо винищувачі-перехоплювачі, тому Ku-7 в серію не пішов. Але незважаючи на це, фірма Kokusai за власною ініціативою розробила на базі Ku-7 прототип важкого транспортного літака Kokusai Ki-105.