Supergiant Games

Supergiant Games
англ. Supergiant Games, LLC.
Правова формаприватне підприємство
Галузьвідеоігри
Засновано2009; 15 років тому (2009)
Засновник(и)
  • Амір Рао
  • Ґевін Саймон
Штаб-квартираСан-Франциско, США
Ключові особиАмір Рао (керівник)
Продукція§ Розроблені ігри
Співробітники<20 (2019)
supergiantgames.com
CMNS: Supergiant Games у Вікісховищі

Supergiant Games — американський розробник і видавець відеоігор, розташований у Сан-Франциско. Компанію заснували у 2009 році Амір Рао та Ґевін Саймон, колишні співробітники Electronic Arts. У 2011 році Supergiant випустила свій дебютний проєкт — рольовий бойовик Bastion. Пізніше студія розробила Transistor[en] (2014) та Pyre[en] (2017). У 2020 році Supergiant випустила Hades, яка здобула загальне визнання та була названа однією з найкращих відеоігор[en]. Її продовження, Hades II, вийшло в ранньому доступі у 2024 році.

Історія

[ред. | ред. код]
Амір Рао, співзасновник та керівник Supergiant Games

У 2009 році Амір Рао та Ґевін Саймон працювали в лос-анджелеському підрозділі компанії Electronic Arts (EA) над серією Command & Conquer. Того ж року вони пішли з EA, оскільки їх не влаштовувала швидкість виробництва, і вони хотіли попрацювати над новими ідеями в складі невеликої команди[1][2]. Разом вони заснували студію Supergiant Games і почали розробку власної гри[1]. До них приєдналися сценарист Ґреґ Касавін[en], художниця Джен Зі[en], програміст Ендрю Ванг і композитор Даррен Корб[en]. Проєкт фінансувався коштом особистих заощаджень команди[2]. Розробка здебільшого відбувалася в одному будинку в Сан-Хосе, за винятком музики та озвучування, які були записані в Нью-Йорку[3][4]. У 2010 році студія презентувала ізометричний рольовий бойовик Bastion[5][6], який оповідає про протагоніста, що збирає спеціальні камені, щоб забезпечити енергією будову «Бастіон» після апокаліптичного лиха[7]. Гра вийшла у 2011 році, після майже двох років розробки, тоді як її видавцем стала компанія Warner Bros. Interactive Entertainment[2]. Bastion здобула схвальні відгуки критиків[8]. Вона була номінована на кілька нагород, включно з Game Critics Awards[9] та Spike Video Game Awards[en][10], і відзначена ігровими виданнями, такими як IGN[11] та Official Xbox Magazine[12][13][14]. За кілька років після випуску продажі гри сягнули 3 мільйонів копій[15].

У 2012 році команда переїхала в новий офіс у Сан-Франциско і збільшила штат співробітників до 12 осіб[16]. Для свого наступного проєкту розробники використали елементи покрокової стратегії та сетинг, натхненний кіберпанком[17]. Рольовий бойовик Transistor[en], анонсований у 2013 році[18], розповідає історію співачки Ред, яка бореться з роботами у вигаданому місті Клаудбанк за допомогою меча під назвою «Транзистор»[19]. Студія вирішила самостійно видати гру, випуск якої відбувся у 2014 році[20]. Transistor здобула схвальні відгуки критиків[21]. Вона була номінована на кілька нагород, як-от The Game Awards[22] та SXSW Gaming Awards[23][24], і відзначена ігровими виданнями, включно з Electronic Gaming Monthly[25] та GameSpot[26]. До кінця 2015 року її продажі сягнули понад 1 мільйона копій[27]. У 2016 році студія анонсувала Pyre[en] (2017)[28]. На відміну від ізометричної графіки попередніх ігор, Pyre використовувала 2D-графіку[29], а також мала елементи спортивних ігор[30]. З огляду на сюжет, гра оповідає про протагоніста, який веде групу вигнанців до свободи через містичне чистилище в стилі епічного фентезі, беручи участь у стародавніх обрядах[31]. Pyre здобула схвальні відгуки критиків[32]. Вона була номінована на кілька нагород, включно з Golden Joystick Awards[33] та премією «Веббі»[34], і відзначена ігровими виданнями, як-от Eurogamer[35] та Polygon[36].

Після випуску Pyre студія хотіла попрацювати над проєктом із раннім доступом, щоб отримувати відгуки гравців у процесі розробки та вдосконалювати гру перед її повноцінним випуском. На той час у студії працювало трохи менш як 20 осіб[37]. Розробники знову використали ізометричну графіку та додали в ігровий процес елементи roguelike[37][38]. Hades була анонсована й випущена в ранньому доступі у 2018 році[38]. Сюжет гри розповідає про Загрея, сина Аїда, який намагається втекти з потойбічного світу та дістатися до гори Олімп[39]. Повноцінний випуск Hades відбувся у 2020 році[40]. Гра здобула загальне визнання[41]. Вона була номінована на безліч нагород[42], будучи першою грою, що отримала премію «Г'юго»[43], і відзначена низкою видань[a]. Крім того, її було названо однією з найкращих відеоігор[en][b], а її продажі сягнули понад 1 мільйона копій у рік випуску[59]. У 2022 році студія анонсувала продовження, Hades II, розробка якого почалася роком раніше[60]. Як і перша частина, гра спочатку вийшла в ранньому доступі в травні 2024 року[61]. Сюжет оповідає про Меліною, сестру Загрея, яка прагне перемогти титана часу Хроноса з допомогою олімпійських богів[62].

Розроблені ігри

[ред. | ред. код]
Рік Назва Платформа Видавець
2011 Bastion iOS, Linux, macOS, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4, PlayStation Vita, Xbox 360, Xbox One Supergiant Games, Warner Bros. Interactive Entertainment[c]
2014 Transistor[en] Apple TV, iOS, Linux, macOS, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4 Supergiant Games
2017 Pyre[en] Linux, macOS, Microsoft Windows, PlayStation 4
2020 Hades iOS, macOS, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4, PlayStation 5, Xbox One, Xbox Series X/S Netflix[d], Private Division[e], Supergiant Games
Н/Д Hades II Microsoft Windows Supergiant Games

Примітки

[ред. | ред. код]
Коментарі
  1. ↑ Згідно із численними джерелами:[44][45][46][47][48][49][50][51]
  2. ↑ Згідно із численними джерелами:[52][53][54][55][56][57][58]
  3. ↑ Warner Bros. була видавцем Bastion до вересня 2019 року[63].
  4. ↑ Netflix відповідальна за видання Hades для iOS[64].
  5. ↑ Private Division відповідальна за видання фізичних копій Hades для PlayStation та Xbox[65].
Джерела
  1. ↑ а б Wallace, Kimberley (16 квітня 2021). The Story Behind Supergiant Games' Bastion. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  2. ↑ а б в Supergiant's Amir Rao: 'You Don't Have To Quit Your Day Jobs' To Go Indie. Game Developer (англ.). Informa. 28 жовтня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  3. ↑ Pyre FAQ. Supergiant Games (англ.). 1 липня 2017. Архів оригіналу за 14 січня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  4. ↑ Graft, Kris (22 лютого 2011). Road To The IGF: Supergiant Games' Dynamically Narrated Bastion. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  5. ↑ Sheffield, Brandon (13 листопада 2011). GDC China: Bastion's Rao: 'If You Own Your IP, Do Something With It'. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  6. ↑ Bramwell, Tom (19 липня 2011). Bastion. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  7. ↑ Supergiant Games (2011). Bastion. Т. iOS, Linux, Mac OS X, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4, PlayStation Vita, Xbox 360, Xbox One. Supergiant Games, Warner Bros. Interactive Entertainment.
  8. ↑ Bastion (Xbox 360 Critic Reviews). Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  9. ↑ Thorsen, Tor (19 серпня 2011). E3 2011: BioShock Infinite scores at Game Critics Awards. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 12 травня 2024.
  10. ↑ Keyes, Rob (11 грудня 2011). 2011 Spike Video Game Awards: Complete Winners List. Game Rant (англ.). Valnet. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 12 травня 2024.
  11. ↑ Hopper, Steven; Hatfield, Daemon; Eykemans, Peter (19 грудня 2011). The Best XBLA Games of 2011 — XBL Feature at IGN. IGN (англ.). News Corporation. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 12 травня 2024.
  12. ↑ OXM Game of the Year 2011 Awards: Developer and Technical Awards. Official Xbox Magazine (англ.). Future plc. 19 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2024.
  13. ↑ OXM Game of the Year 2011 Awards: Best in Genre. Official Xbox Magazine (англ.). Future plc. 20 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2024.
  14. ↑ OXM 2011 GOTY Awards: Online, Multiplayer and More!. Official Xbox Magazine (англ.). Future plc. 21 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2024.
  15. ↑ Makuch, Eddie (9 січня 2015). Bastion Sells 3 Million, Transistor Hits 600,000. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 12 травня 2024.
  16. ↑ Takahashi, Dean (2 травня 2014). How super-indie Supergiant Games is following the success of Bastion with Transistor (interview). VentureBeat (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  17. ↑ Wallace, Kimberley (20 травня 2021). The Story Behind Supergiant Games' Transistor. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  18. ↑ Ryckert, Dan (23 березня 2013). Transistor Preview — Transistor Playable In Stunning PAX East Debut. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 12 травня 2024.
  19. ↑ Supergiant Games (2014). Transistor. Т. iOS, Linux, Microsoft Windows, Nintendo Switch, OS X, PlayStation 4. Supergiant Games.
  20. ↑ Cook, Dave (13 травня 2014). Why Supergiant ditched publishers for the release of Transistor — interview. VG247 (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  21. ↑ Transistor (PlayStation 4 Critic Reviews). Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  22. ↑ Sarkar, Samit (21 листопада 2014). Here are the nominees for The Game Awards 2014. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 12 травня 2024.
  23. ↑ Second-Annual SXSW Gaming Awards Announces Finalists in 21 Categories. PR Newswire (англ.). Cision. 22 січгя 2015. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 12 травня 2024.
  24. ↑ Maiberg, Emanuel (15 березня 2015). Dragon Age Inquisition Wins Another Game of the Year Award. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 12 травня 2024.
  25. ↑ EGM's Best of 2014: Part Four: #10 ~ #06. Electronic Gaming Monthly (англ.). EGM Media, LLC. 29 грудня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 12 травня 2024.
  26. ↑ PS4 — Best Games of 2014 Nominees. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. 9 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 12 травня 2024.
  27. ↑ Devore, Jordan (28 грудня 2015). Transistor sells over a million copies. Destructoid (англ.). Gamurs. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  28. ↑ Strom, Steven (20 квітня 2016). PAX East 2016: Supergiant Games Announces Pyre for PS4. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  29. ↑ Webster, Andrew (24 липня 2017). Pyre is a mystical take on basketball from the team behind Transistor. The Verge (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 12 травня 2024.
  30. ↑ Corriea, Alexa Ray (22 квітня 2016). Supergiant's Pyre Focuses on Companionship and a Little Bit of Sports. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 12 травня 2024.
  31. ↑ Supergiant Games (2017). Pyre. Т. Linux, macOS, Microsoft Windows, PlayStation 4. Supergiant Games.
  32. ↑ Pyre (PlayStation 4 Critic Reviews). Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  33. ↑ Dwan, Hannah (27 жовтня 2017). Public voting and the nominations for the 2017 Golden Joystick Awards are now up. The Telegraph (англ.). Telegraph Media Group. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 12 травня 2024.
  34. ↑ Pyre. Премія «Веббі» (англ.). Міжнародна академія цифрових мистецтв і наук. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  35. ↑ Eurogamer's Top 50 Games of 2017: 50-41. Eurogamer (англ.). Gamer Network. 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  36. ↑ The 50 best games of 2017. Polygon (англ.). Vox Media. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 12 травня 2024.
  37. ↑ а б Francis, Bryant (17 січня 2019). Supergiant's fourth outing Hades introduces a more mature, organized dev process. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  38. ↑ а б Fogel, Stefanie (6 грудня 2018). 'Hades' Is The Latest Isometric Action Game From Supergiant. Variety (англ.). Penske Media Corporation. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 12 травня 2024.
  39. ↑ Supergiant Games (2020). Hades. Т. iOS, macOS, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4, PlayStation 5, Xbox One, Xbox Series X/S. Supergiant Games.
  40. ↑ Miller, Matt (19 серпня 2020). Sweet Animation Sets The Stage In Hades Launch Trailer. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  41. ↑ Hades (PC Critic Reviews). Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  42. ↑ Murray, Sean (1 вересня 2021). Hades Wins A Bunch More Awards, Surprising Nobody. TheGamer (англ.). Valnet. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  43. ↑ Batchelor, James (20 грудня 2021). Hades is the first video game ever to win a Hugo Award. GamesIndustry.biz (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  44. ↑ Myers, Maddy (14 грудня 2020). Why Hades is Polygon's game of the year. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  45. ↑ IGN's Game of the Year 2020. IGN (англ.). Ziff Davis. 21 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  46. ↑ Van Allen, Eric (23 грудня 2020). USG Game of the Year 2020: Hades Isn't Just About Escaping Home, But Rebuilding It. USgamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  47. ↑ Carter, Chris (27 грудня 2020). Destructoid's award for Overall Best Game of 2020 goes to…. Destructoid (англ.). Gamurs. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  48. ↑ Austin, Patrick Lucas; Dockterman, Eliana; Clark, Peter Allen; Fitzpatrick, Alex (20 листопада 2020). The 10 Best Video Games of 2020. Time (англ.). Time Inc. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  49. ↑ The best games of 2020. The Washington Post (англ.). Nash Holdings. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  50. ↑ The 25 Best Video Games of 2020. Slant Magazine (англ.). Slant Magazine LLC. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  51. ↑ Romano, Nick; Lewis, Evan (18 грудня 2020). The best videogames of 2020. Entertainment Weekly (англ.). Dotdash Meredith. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  52. ↑ West, Josh (24 листопада 2021). The 50 best games of all time. GamesRadar+ (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2024.
  53. ↑ The Top 100 Video Games of All Time. IGN (англ.). Ziff Davis. 31 грудня 2021. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  54. ↑ Sinha, Ravi (11 квітня 2022). Top 30 Video Games of All Time. GamingBolt (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 12 травня 2024.
  55. ↑ The 100 best video games of all time, ranked. USA Today (англ.). Gannett. 10 вересня 2022. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 12 травня 2024.
  56. ↑ Young, Georgina (27 січня 2023). The best 100 games of all time, ranked. Sports Illustrated (англ.). The Arena Group. Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 12 травня 2024.
  57. ↑ Colantonio, Giovanni; Franzese, Tomas; Hill, Sam (5 травня 2023). The 50 best video games of all time. Digital Trends (англ.). Digital Trends Media Group. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 12 травня 2024.
  58. ↑ White, Sam; Leedham, Robert (10 травня 2023). The 100 greatest video games of all time, ranked by experts. GQ (англ.). Condé Nast. Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 12 травня 2024.
  59. ↑ Watts, Rachel (21 вересня 2020). Mythological roguelike Hades has sold more than 1 million copies. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12 травня 2024.
  60. ↑ Sirani, Jordan (10 лютого 2024). Hades 2: Everything We Know About the Mythological Roguelike Sequel. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 8 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  61. ↑ Parrish, Ash (6 травня 2024). Hades 2 early access begins on May 6th. The Verge (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 6 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  62. ↑ Supergiant Games (2024). Hades II. Т. Microsoft Windows. Supergiant Games.
  63. ↑ Big Bastion Update Coming to iOS. Supergiant Games (англ.). 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  64. ↑ Kaser, Rachel (5 березня 2024). Hades launches on mobile via Netflix on March 19. VentureBeat (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 12 травня 2024.
  65. ↑ Peters, Jay (13 червня 2021). Hades, one of 2020’s best games, is coming to Xbox and PlayStation on August 13th. The Verge (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]