Адам Гльобус
| Адам Гльобус | ||||
|---|---|---|---|---|
| Адам Глобус | ||||
 | ||||
| Народився | 29 вересня 1958 (66 років) Дзержинськ, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР  | |||
| Громадянство | Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | прозаїк, есеїст | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1], образотворче мистецтво[1], малярство[1] і реставрація[1] | |||
| Alma mater | Білоруська державна академія мистецтв | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1981 — досі | |||
| Жанр | оповідання, есе | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників | |||
| Батько | Адамчик Вячеслав Володимирович | |||
| Брати, сестри | Q17043611? | |||
| Нагороди | Літературна премія імені Єжи Ґедройця | |||
| Сайт: adamhlobus.com | ||||
|
| ||||
 Адам Гльобус у Вікісховищі | ||||
Адам Гльобус (біл. Адам Глобус); справжнє ім'я та прізвище Володимир В'ячеславович Адамчик (біл. Уладзімір Вячаслававіч Адамчык) — білоруський письменник-прозаїк, есеїст, поет, видавець і художник.
Народився у місті Дзержинську Мінської області в родині білоруського письменника В'ячеслава Адамчика (біл. Вячаслаў Адамчык). З 1959 року живе в Мінську. Закінчив педагогічне відділення Мінського художнього училища ім. А. К. Глєбова (1977), художнє відділення Білоруського театрально-художнього інституту (1983). Працював креслярем, художником-реставратором, художником-оформлювачем, редактором журналу «Джерело» (з 1987 року. Займається видавничою діяльністю (у видавництві «Сучасний літератор»).
Дружина — Олена Адамчик, відомий білоруський фотограф. Має двох дітей та онука.
Був одним із засновників і учасником неформального об'єднання молодих літераторів «Тутейшия» («Тутешні», 1986–1990), яке в силу обставин займалася не тільки літературою, але також мало активну соціальну і політичну позицію. Зокрема, в жовтні 1988 року об'єднання організувало першу в Білорусі акцію пам'яті жертв радянського режиму під назвою «Дзяди», що стала згодом традиційною, з багатотисячною ходою і мітингом. Член Союзу білоруських письменників (з 1989 року).
Перші публікації віршів — у 1981 році (тижневик «Література і мистецтво»; біл. «Літаратура І Мастацтва», журнал «Молодість»; біл. «Маладосць»). Вірші та оповідання А. Глобуса переведені на основні мови світу, а також на осетинський і каталонський. Друкувався у Великій Британії, Німеччині , Словенії, Чехії, Польщі та Росії.
- «Парк» (1 988)
- «Самотність на стадіоні» (1989)
- «Смерть — чоловік» (1992)
- «Перехрестя» (1993)
- «Домовікомерон» (1994)
- «Тільки не кажи моїй мамі» (1995)
- «Койданово» (1997)
- «Новий домовікомерон» (1998)
- «Post scriptum» (1999)
- «Тексти» (2000), збірка всіх попередніх книг
- «Браславська стигмата» (2001)
- «Зошити» (2003)
- «Будинок». Роман 2005)
- «Сучасники» (2006)
- "Адам Глобус. Лірика BY ". Видавництво: Харвест, АСТ. 2007 ; ISBN 5-17-043391-3 , ISBN 985-16-0753-3 (в російському перекладі)
- «Convolutus: Лірика і проза.» — Мінськ: Сучасний літератор, 2008 . (Вісім книг, які були видані за останні вісім років)
- "Play. By ". Видавництво Ігоря Логвинова, 2009
- «Тутешні» (1989), збірка членів об'єднання «Тутейшия» («Тутешні»)
- «Круглий рік» (1996), збірка
- Сучасна білоруська проза (2003)
- «Песні» (Ковчег, 2003)
- Д.П. ГЛОБУС АДАМ (Глобус Адам, Hlobus Adam) // Энцыклапедыя беларускай папулярнай музыкі / уклад. Дз. Падбярэзскі і інш. — Мінск : Зьміцер Колас[be-x-old], 2008. — С. 77. — 2000 прим. — ISBN 978-985-6783-42-8.
- Сторінка в Livejournal [Архівовано 21 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Адам Глобус читає свої твори [Архівовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (біл.)