Давид Ланде

Давид Ланде
пол. Dawid Lande Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження14 квітня 1868(1868-04-14)
Смерть10 вересня 1928(1928-09-10) (60 років)
ПохованняŁódź Jewish Cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
(підданство)		 Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Праця в містахЛодзь
Архітектурний стильісторизм, модерн
CMNS: Давид Ланде у Вікісховищі
Гранд-готель у Лодзі
Прибутковий дім на вулиці Пьотрковській, на розі з вулицею Полудньовою в Лодзі

Давид Ланде (пол. Dawid Lande, 14 квітня 1868, Лодзь — 10 вересня 1928, Карлові Вари) — польський архітектор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Самуеля Ланде і Фройди Зандт. 1886 року закінчив Вищу ремісничу школу в Лодзі. Протягом 1886–1891 — Інститут цивільних інженерів у Петербурзі. Розпочав роботу в технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі. Вимушений звільнитись через поганий стан здоров'я. Працював у Берліні в архітектурному бюро Кайзера і Грошгейма. Від 1893 року жив у Лодзі. Заснував тут власне архітектурне бюро на вулиці Спацеровій, 1 (тепер алея Костюшка). Спорудив багато прибуткових будинків у стилі необароко та неорококо. Один із піонерів застосування залізобетонних конструкцій у регіоні. Високу оцінку творчості Ланде давала тогочасна фахова преса.

Колекціонував польський і закордонний живопис. Член правління єврейської гміни. Член журі конкурсу проєктів житлових комплексів у місцевостях Полесє Константиновське і Нове Рокіче у Лодзі (1928).[1] Член утвореного 1927 року комітету будівництва юдаїстичної бібліотеки при Великій синагозі у Варшаві. Того ж року входив до складу журі конкурсу на проєкт бібліотеки.[2]

Помер у Лодзі, похований там же на Старому єврейському цвинтарі. Був одружений двічі. Із першою дружиною Геленою Портнер (померла 1910) мав двох дітей. 1913 року одружився вдруге на Софії Вайнреб.

Роботи
  • Житлові будинки на вулиці Зеленій, 3—7 у Лодзі (1894).
  • Житловий будинок на вулиці Гданській, 42 у Лодзі (1895).
  • Житловий будинок на вулиці Вулчанській, 76 у Лодзі (1896).
  • Житловий будинок на вулиці Пьотрковській, на розі з вулицею Полудньовою у Лодзі (1901).[3]
  • Прибутковий будинок на вулиці Костюшка, 21 у Лодзі (1902).[4]
  • Одноповерховий дім промисловця Райнольда Бенніха у Лодзі на вулиці Гданській, 89 (1903). Тут уперше застосував сецесійний декор.
  • Будинок пошти в Лодзі (1901).
  • Дім Заремби у Варшаві на розі вулиць Зєльної і Хмєльної. Збудований 1901 року за проєктом, що переміг на конкурсі 1899 року.[5]
  • Дім на вулиці Братській, 13, на розі з Алеями єрусалимськими у Варшаві (до 1903).[6]
  • Будинок Державного банку у Лодзі на вулиці Костюшка (1905).
  • Прибутковий дім Мавриция Спокорного у Варшаві на розі алей Уяздовських і вулиці Шопена (1904—1906, втрачений). Скульптурне оздоблення виконав Станіслав Левандовський.[7]
  • Прибутковий будинок на вулиці Маршалковській, 134 у Варшаві (до 1906). Проєкти конструкцій виконав Казімеж Леве. Він же керував спорудженням.[8]
  • Перебудова Гранд-готелю у Лодзі.
  • Вілли у Лодзі, Кленку, Турчинку, Ченстохові, Томашові, Вйонзовні.
Нереалізовані
  • Конкурсний проєкт готелю «Брістоль» у Варшаві (1898). Друга премія.
  • Конкурсний проєкт будинку страхового товариства «Росія» у Варшаві (1898). Відзначений журі.[9]
  • Проєкт костелу в Лодзі, міжнародний конкурс 1898 року. Відзначений журі.
  • Проєкт нової ратуші в Лодзі (1899).
  • Два конкурсні проєкти Товариства техніків у Варшаві (1902). Роботи посіли відповідно I і II місце, однак не були прийняті до реалізації.[10]
  • Конкурсний проєкт дому газового закладу у Варшаві, III нагорода (1904).[11]
  • Проєкт будинку бібліотеки у дворі Великої синагоги у Варшаві (1904).[12]
  • Конкурсний проєкт страхового товариства «Росія» в Москві. Відзначений.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Konkurs na kolonje mieszkalne na Polesiu Konst. i Nowem Rokiciu w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 4. — S. 123; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 60.
  2. ↑ Komitet budowy gmachu głównej biblioteki judaistycznej przy Wielkiej Synagodze w Warszawie. Sprawozdanie z budowy i opis gmachu. 1928—1936. — Warszawa: Zakłady graficzne «Gloria», 1936. — S. 6, 9.
  3. ↑ Dom mieszkalny w Łodzi // Architekt. — 1901. — № 7. — S. 108, tabl. III.
  4. ↑ Architekt. — 1902. — № 6. — S. 64. — Tab. III.
  5. ↑ Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1899. — № 2. — S. 816–817.
  6. ↑ Dwa domy dochodowe w Warszawie // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 25. — S. 339–341, tabl. XXXVI–XXXX.
  7. ↑ Dwa domy dochodowe… — S. 339–341, tabl. XXXVI–XXXX; Wallis M. Jugendstil. — Dresden : VEB Verlag der Kunst, 1982. — S. 144.
  8. ↑ P. T. Dom dochodowy w Warszawie, przy ul. Marszałkowskiej № 137 // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 11. — S. 109–110, tabl. XVII–XIX.
  9. ↑ Bauzt S. Gmach Tow. Ubezpieczeń «Rossya» w Warszawie // Architekt. — 1901. — № 7. — S. 102.
  10. ↑ Ze Stowarzyszenia Techników w Warszawie // Przegląd Techniczny. — 1903. — № 33. — S. 322.
  11. ↑ Przegląd Techniczny. — 1904. — № 33. — Tabl. XLVII, XLVIII.
  12. ↑ Komitet budowy gmachu… — S. 5.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Łoza S. Lande Dawid // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 187.
  • Stefański K. Lande Dawid // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 99. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  • Lande Dawid // Żydzi dawnej Łodzi: słownik biograficzny Żydów łódzkich oraz z Łodzią związanych. — Łódź : Oficyna Bibliofilów, 2001. — T. 1.
  • Popławska I. Lande Dawid // Polski Słownik Biograficzny. — T. XVI. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków : PAU, 1971. — S. 466–467.