Кшиштоф Опалінський | |
---|---|
Krzysztof Opaliński | |
Народився | 1609 Серакув, М'єндзиходський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща або Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 7 грудня 1655 Влошаковиці |
Поховання | родинний гробівець у крипті в костелі домініканів у Серакуві |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | поет, урядник, політичний діяч |
Відомий завдяки | поет, один з очільників магнатської опозиції проти Владислава IV і Яна ІІ Казимира Ваз |
Alma mater | Любранська академія, |
Знання мов | польська[1] |
Суспільний стан | шляхтич |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], Позанські воєводи, учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Q66200923?, староста мендзилензькийd і Q66201243? |
Рід | Опалінські |
Батько | Пйотр Опалінський |
Мати | Зофія Костка |
Брати, сестри | Лукаш Опалінський |
У шлюбі з | Тереса Констація Чарнковські |
Діти | Пйотр Адам, Анна, Елеонора, Марія, Ян Кароль, Анна Марія, Зофія Кристина, Тереса Констанція |
Кшиштоф Опалінський (пол. Krzysztof Opaliński; 1609 або 21 січня 1611, Серакув[джерело?] — 6 грудня 1655, Влошаковиці) — польський шляхтич, поет, урядник Королівства Польського, один з ватажків магнатської опозиції проти Владислава IV і Яна ІІ Казимира Ваз. Представник роду Опалінських гербу Лодзя.
Народився 1609 року (за іншими даними, 21 січня 1611, Серакув[джерело?]). Син познанського воєводи Пйотра Опалінського та його дружини Зофії Костки. Походив з стародавнього Лодзинського роду.
Вчився разом зі своїм братом Лукашем (1612–1666) з 1620–1625 у Любранській академії в Познані. Восени 1626 року з братом Лукашем під опікою гувернера Павела Ролінського виїхав на студії за кордон, з 3 грудня 1626 більше двох років навчався в Левенському універистеті. 7 березня 1629 року разом із братом записалися до Орлеанського університету. Подорожував по Італії та Німеччини.
Після проведеного 1633 року поділу спадку батька став посідачем 23 маєтностей із центром у с. Влошаковиці (пол. Włoszakowice). Очолював Коронний трибунал 1641 року, був його послом 1636-го. Був неодноразово послом на сеймах.
Посади (уряди): познанський воєвода (призначений у квітні 1637).[2]
Під час шведського «потопу» уряд наказав Богуславові Лещинському захищати території Польщі. Проте в липні 1655 він через хворобу не зміг це зробити і обов'язок захищати впав на Кшиштофа Опалінського. 24 липня разом з 14000 чоловік армія Кшиштофа зустрілася зі шведами під Уйсьцем (1655). Незважаючи на гарну стратегічному оборону района, Анджей Грудзінський дав наказ відступати. Паніка, яка з'явилася в польському таборі змусила К. Опалінського, А. Ґрудзінського та інших менш впливових магнатів підписати 25 липня 1655 року капітуляцію. Підписаний документ давав повну владу над провінціями Познань і Каліш.
Кшиштоф Опалінський направдоподібніше помер уночі з 6 на 7 грудня 1655 року в с. Влошаковиці у віці 44 років. Був похований у родинному гробівці у крипті в костелі домініканів у Серакуві.
Під пером Опалінського Польща того часу представляється вкрай зіпсованою країною, осередком нелюдських злочинів. Автор застерігає шляхту, що таке поводження з селянами повинно викликати селянські бунти, погрожуючи загибеллю всій державі.
Одружився 18 травня (28 травня у Чарнкуві взяли шлюб[2]) 1634 року на Тересі Констації Чарнковській. У них було восьмеро дітей:
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |