Греку Михайло Григорович

Михайло Греку
Народження22 листопада 1916(1916-11-22)[1][2]
Фараонівка, Російська імперія[3][1]
Смерть9 квітня 1998(1998-04-09)[1][2] (81 рік)
 Кишинів, Молдова[1]
КраїнаСРСР СРСР Молдова Молдова
НавчанняДержавний університет Молдови
Діяльністьхудожник, унаочнювач
ВчительОкушко Ростислав Володимирович
Нагороди
Орден Республіки
Орден Республіки
Орден «Знак Пошани»

CMNS: Греку Михайло Григорович у Вікісховищі

Михайло Григорович Греку (нар. 9 [22] листопада 1916, с. ФараонівкаАккерманський повітБессарабська губернія (нині Одеська область) — 9 квітня 1998 Кишинів, Молдова) — молдовський радянський живописець. Лауреат Державної премії СРСР (1990).

Михайло Греку вважався новатором «складною і надзвичайно обдарованою особистістю», який зробив «революцією образотворчого мистецтва не тільки в Молдові, але і в колишньому Радянському Союзі». Його картина «Гостинність», «Новобранці», «Осінній день» «Вечеря в полі», «Млин старої» і «дівчата в Чадир-Лунга» увійшли у молдавську колекцію золотих картин . Він є автором великої кількості картин, які знаходяться в найбільших музеях колишнього Радянського Союзу, в тому числі Третьяковська галерея.

Він цікава і значуща особистість, якій вдалося зберегти основи румунського мистецтва і запропонувати сучасний розвиток національного мистецтва. Колорист рідкісного пафосу, художник залишив картини, які зачаровують гармонією кольорів, стиль кожної картини є відносинами між теплими і холодними тонами, взаємодії світла і тіні. Картини художника відрізняються від інших технологічними інноваціями, таким як колаж, флуоресцентні барвники або акрил, різні типи пігментів «бронзи» та «алюмінію».

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта, навчання

[ред. | ред. код]

Михайло Греку виріс в селі Кам'янське на півдні Бессарабії, він навчався у нормальній школі в Білгороді-Дністровському, маючи як вчителя малювання Ростислава Окушка, показував йому свої перші роботи. Отримав Гран молодих художників в Румунії у 1935 році, брав участь в створені творчих таборів в Бая-Маре і Балчик, де зустрів Ніколу Тоніца, Лучіан Григореску, Анрі Катарджі. З 1937 по 1940 він був студентом в Академії витончених мистецтв в Бухаресті, між 1940—1941 і 1945—1946 вчиться в Республіканському художньому училищі ім I.Рєпіна, на даний час Коледж Образотворчих Мистецтв «Олександр Пламадіала» в Кишиневі, Молдова, майстерня Гамбурд М. (1940). У період з 1947 по 1948 рік відвідував уроки живопису в Школі Мистецтв, семінар І. Хазова, Кишинів (Молдова). Під час Другої світової війни евакуйований на Уральськ, Казахстан (1941-1944), де намалював свою першу роботу «Maternitate [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]» (1944).

Родина

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор понад 70 картин, багато з яких присвячені історії молдавського народу. Роботи Михайла Греку відрізняються глибоким драматизмом і емоційною виразністю кольору. Він проявив себе як талановитий колорист.  З початку 1960-х років у творчості Греку переважає прагнення до поетичного осмислення життя сучасного молдавського села. Михайло Греку приділяв особливу увагу пошукам національного характеру художнього образу, часто вдавався до прийомів примітиву і підкресленою умовності живописної манери.

Картини

[ред. | ред. код]

«Татарбунарське повстання» (1956—1957), «Чадирлунгскі дівчата» (1960), «Проводи» (1964—1965), триптих «Історія одного життя» (1966), «Вірменська церква» (1967—1968), "Двір тітки Іляни "(1976), «Місяць над Бутученами»(1979).

Експозиції

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • 2016 рік оголошено роком Міхая Греку.

Нагороди, премії, почесні звання

[ред. | ред. код]
  • 1972 — Заслужений діяч мистецтв МРСР.
  • 1992 — почесний член Академії наук Молдови

Публікації

[ред. | ред. код]
  • 1958 — Cultura Moldovei, «Dreptul la teme mari»
  • 1962 — Cultura Moldovei, «Arta si noul»
  • 1963 — Cultura Moldovei, «Culoarea si stilul»
  • 1968 — Творчість, «Історія одного життя»
  • 1968 — Nistru, «Peisajul si contemporaneitatea»
  • 1975 — Молодь Естонії, «І вічне, і прекрасне»
  • 1991 — Moldova, «Fericita de propria-i taina»

Література

[ред. | ред. код]
  • 1960 — M. G. Grecu
  • 1971 — E. Pranulis, Moldavskie tveti
  • 1971 — L. Toma, Mihai Grecu, Moskova
  • 1972 — I. Luksin, Jivoale, Stiinta
  • 1966 — Cultura Moldovei, «Pictorul Mihai Grecu la 50 de ani»
  • 1992 — Toma L. Vrata v dusu hudojnica, Vecernii Chisinev
  • 1992 — L. Toma, O cununa de aur pe ruinele realismului socialist, Literatura si Arta
  • 1992 — L. Toma, Un pictor-poet: Mihai Grecu, Bacau, Romania
  • 1992 — I. Nechit, Spargatorul de oglinzi
  • 1995 — Toma L. Cerez ternii k zviozdam, Nezavisimaia Moldova

Критика

[ред. | ред. код]

«Михайло Грек цікава і значуща особистість, якій вдалося зберегти основи румунського мистецтва і запропонувати сучасний розвиток національного мистецтва в нашому регіоні.»

Sofia Bobernaga, мистецтвознавець

«Заслуга М.Греку полягає у тому, що він був першим художником з Молдови, який був натхненний народними художніми традиціями і захищав естетичну цінність різних його форм, в тому числі так звану „primitiv“ — наївне мистецтво художників аматорів.»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 2016 рік у Молдові оголошений Роком Міхая Греку [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Греку Михайло Григорович // Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-є видання. — М.: Радянська енциклопедія, 1969—1978.
  3. Греку Михайло [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.] // Коротка біографія на сайті Moldovenii.md
  4. Membrii Academiei de Ştiinţe a Moldovei: Dicţionar (1961—2006) / Ch.: Î.E.P. Ştiinţa, 2006

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Expoziție comemorativă Mihail Grecu - picturăНаціональний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова.
  2. а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. Греку Михаил Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.