Едгардо Козаринський

Едгардо Козаринський
Народився13 січня 1937(1937-01-13)
Буенос-Айрес, Аргентина[4]
Помер2 червня 2024(2024-06-02)[1][2][3] (87 років)
Буенос-Айрес, Аргентина[3]
Країна Аргентина
 Франція[5]
Діяльністьписьменник, драматург, кінематографіст, актор, прозаїк-романіст, новеліст, кінорежисер
Галузьлітература[6], акторське мистецтво[6] і кінорежисураd[6]
Знання мовіспанська[7]
Жанресей
Нагороди
IMDbID 0185473

Едга́рдо Козари́нський (ісп. Edgardo Cozarinsky, 13 січня 1939, Буенос-Айрес — 2 червня 2024, там само) — аргентинський письменник, сценарист, літературний критик, кінорежисер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нащадок українських єврейських емігрантів з Києва та Одеси, що переїхали до Аргентини в кінці XIX ст. Отримав ім'я на честь Едгара По, творчістю якого захоплювалася його мати. Навчався на філологічному факультеті Буенос-Айреського університету, заснував присвячений кіно журнал «Флешбек», писав статті про літературу і кіно. У 1974 році зібрав і видав томик есе Борхеса про кіно (ісп. Borges y el cine). З 1973 року жив і працював у Франції, з 1990-х років ділить час між Буенос-Айресом і Парижем, а крім того постійно подорожує.

Крім зйомки ігрових стрічок, роботи над художньою прозою, кіносценаріїв та есеїстикою, зняв документальні стрічки для кіно і телебачення про Д. Скарлатті, Сару Бернар, Чапліна, Кокто, Ван Гога, Ф. Гарсія Лорку, Андрія Тарковського, Анрі Ланглуа, Фальконетті, Мері Маккарті, Італо Кальвіно.

Творчість

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • La Casa de la ficción, статті про літературу (1977)
  • Vudú Urbano, роман-колаж (1985, зі статтями С. Зонтаг і Г. Кабрери Інфанте)
  • El pase del testigo (2000)
  • La novia de Odessa, роман (2001)
  • El rufián moldavo, роман (2004)
  • Museo del chisme, зб. есе (2005)
  • Tres fronteras, новели (2006)
  • Palacios plebeyos, есе про кіно і кінотеатри (2006)
  • Maniobras nocturnas, роман (2007)
  • Burundanga, новели (2009)
  • Lejos de dónde, роман (2009, премія Аргентинської академії літератури)
  • Blues, замітки, есе (2010)
  • La tercera mañana, роман (2010)
  • Dinero para fantasmas, роман (2012)
  • Nuevo museo del chisme, есеї та оповідання (2013)

Визнання

[ред. | ред. код]

Кондор Асоціації кінокритиків Аргентини за кінематографічну кар'єру (2004).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.clarin.com/cultura/murio-escritor-cineasta-edgardo-cozarinsky_0_YHug12yTlq.html
  2. ↑ а б Gigena D. Murió el escritor y cineasta Edgardo Cozarinsky — 2024.
  3. ↑ а б в Friera S. Murió Edgardo Cozarinsky, el artista que interrogó al mundo con belleza y estilo | Tenía 85 años — 2024.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119270242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://www.cinematheque.fr/cycle/edgardo-cozarinsky-514.html
  6. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Edgardo Cozarinsky. Paris: Galerie nationale du Jeu de Paume, 1994

Посилання

[ред. | ред. код]