Роберт Даублебски фон Штернек

Роберт Даублебски фон Штернек Robert Daublebský ze Sternecku
Народився	7 лютого 1839(1839-02-07) м.Прага, Австрійська імперія
Помер	2 листопада 1910(1910-11-02) (71 рік) м.Відень, Австро-Угорська імперія
Поховання	Відень
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Національність	чех
Діяльність	астроном, офіцер, геодезист, геофізик, геодезист
Alma mater	Королівський чеський шляхетський політехнічний інститут у Празі
Галузь	Геодезія, Астрономія, Гравіметрія
Заклад	Військово-географічний інститут у Відні
Вчене звання	Doktor honoris causa
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх[1]  і Еміль Вейр[1]
Членство	Леопольдина  Національна академія дей-Лінчей  Австрійська академія наук
Військове звання	генерал
Батько	Jakub Daublebský ze Sternecku^d
Діти	Robert Daublebsky von Sterneck der Jüngere^d  Oskar Daublebsky ze Sternecku^d
Нагороди	Медаль Котеніуса (1896)
Роберт Даублебски фон Штернек у Вікісховищі

Роберт Даублебски (Даудлебски, Доудлебски) фон Штернек (чеськ. Robert Daublebský ze Sternecku, нім. Robert Daublebsky von Sterneck; 7 лютого 1839  — 2 листопада 1910) — австрійський і чеський геодезист, астроном і гравіметрист. Чеський шляхтич. Doctor honoris causa Геттінгенського університету (1899). Генерал-майор австро-угорської армії (1906).

Біографія

Навчався у Королівському чеському шляхетському політехнічному інституті у Празі (чеськ. Královský český stavovský polytechnický ústav v Praze, з 1920 року — Чеське вище технічне училище у Празі, чеськ. České vysoké učení technické v Praze) (1857—1859). Учень видатного чеського геодезиста професора Карела Франтішека Едварда Ріттера Коржістки (1825-1906). Його колегою по навчанню у 1858-1859 рр. був Домінік Зброжек (1832-1889), майбутній перший завідувач кафедри геодезії і сферичної астрономії Технічної академії і Вищої політехнічної школи у Львові (1871-1889).

Від 11 травня 1859 р. служив в австрійській армії, зокрема, у 1-му пішому полку імператора Франца Йозефа І, 18-му пішому полку великого князя Костянтина, а у період від 9 грудня 1862 до 11 грудня 1905 рр. — у Військо-географічному інституті у Відні — ВГІ у Відні (нім. Militär-Geographischen Institut in Wien), де від 12 вересня 1894 року очолював астрономічне відділення і астрономічну обсерваторію. Брав участь у австро-італійській війні 1859 року, зокрема, у битвах біля населених пунктів Маджента (4 червня 1859 р.) і Сольферіно (24 червня 1859 р.) в Італії. Як офіцер ВГІ АУ виконував астрономічні і тріангуляційні спостереження 1 і 2 класів, барометричне нівелювання, брав участь у вимірюванні базисів біля м. Хеба в Чехії (25.09.-17.10.1873 р.), м.Радівців на Буковині (28.09.-15.10.1874), нині Румунія, і м. Тернополя (13-28 серпня 1899 р.), керував астрономічними і тріангуляційними роботами в області Лім, працював керуючим механічних майстерень (1886—1889), займався конструюванням рівнемірного поста для цілей точного нівелювання і з метою визначення середнього рівня Адріатичного моря тощо. Був одним з перших, хто у 1863 році розпочав європейські градусні вимірювання. У 1882 р. став членом Австрійської комісії у справах градусних вимірювань (президент Теодор Еґон фон Оппольцер), а згодом ц. і к. надзвичайним комісаром при Міжнародній комісії у справах європейських градусних вимірювань (президент Фрідріх Роберт Гельмерт). Він один з головних авторів ІІІ-го військового картографування імперії (1870—1884), так званого Франтішко-Йозефського.

Маятниковий прилад конструкції Роберта фон Штернека (1887 р.)

Однак, найбільшу славу йому принесли дослідження сили тяжіння Землі. Розпочав такі дослідження у 1882 році на срібній шахті у м. Пршібрамі і в інших місцях Чехії, а у 1883 р. розширив їх на інші регіони Австро-Угорщини, в тому числі на Галичину і Закарпаття (9-27 серпня 1892 р.), та інші країни, зокрема, на Баварію, Північну Італію (1891), Берлін, Потсдам і Гамбург (1892), Париж, Гринвіч, Річмонд і Страсбург (1893), Пулково і Москву (1894). Зконструював для цього маятниковий прилад (1881), пізніші модифікації якого застосовувалися також за кордоном, в тому числі в Російській імперії. Ним особисто або під його керівництвом було виміряно 544 гравіметричних пункти. Під його керівництвом були одержані також попередні результати тріангуляційних робіт 1 класу і точного нівелювання на всю територію імперії та видані у 1895—1903 рр. V—XX томи «Die astronomisch-geodätischen Arbeiten..» (1894—1906) і І-IV томи «Die Ergebnisse der Triangulierungen…». Автор більше 40 наукових праць і звітів, які були опубліковані у працях ВГІ у Відні «Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes».

Нагробок Роберта фон Штернека і його родини)

Член-кореспондент Імператорської Академії Наук у Відні (1893) член Королівського Чеського наукового товариства у Празі, наукового товариства у Христіанії (нині Академія наук, Осло, Норвегія), академій у Римі і Галле, ц. і к. Географічного товариства у Відні і Товариства дослідження Землі у Берліні, почесний член Імператорського Російського географічного товариства у Санкт-Петербурзі і Імператорського Російського товариства природознавців у Москві. Нагороджений орденом Залізної корони 3 ступеня (1899) і Лицарським хрестом ордена Леопольда (1905), російським орденом св. Анни 2 ступеня, іншими австро-угорськими, пруськими, італійськими, румунськими, грецькими і турецькими нагородами, медаллю Х. А. Котеніуса Німецької Академії природознавців «Леопольдина» (нім. „Leopoldina“) (1896) тощо.
Похований на цвинтарі містечка Нойштіф-ам-Вальде (нині у складі м. Відня). Могила збереглася.

Література

• Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Jargang 61 (1911). Wien: Der Kaiserlich-Königliche Hof- und Staatsdruckerei, 1911. S. 79, 371—373 (некролог).
• Andres Leopold. Generalmajor Dr. Robert Daublebsky von Sterneck // Österreichische Zeitschrift für Vermessungswesen. 1911. № 2. S. 41-44.
• Generalmajor Dr. Robert Daublebský von Sterneck // Mitteilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. Band XXX (1910). Wien, 1911. S. 47-56.
• Дрбал Александр. Видатний австрійський і чеський військовий геодезист генерал-майор Роберт Даублебски фон Штернек. В кн.: XIV Міжнародний науково-технічний симпозіум «Геодезичний моніторинг навколишнього середовища: GPS i GIS — технології», 8-13 вересня 2009 року, Алушта, Крим (Україна): Зб. матеріалів / Відп. ред. К. Р. Третяк. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2009. С. 13-24. ISBN 978-966-553-836-3
• Drbal Alexandr. Robert Daublebsky ze Sternecku — významný rakouský a český vojenský zeměměřič. In: Z dějin geodezie a kartografie 15 / Red. Antonín Švejda. — ISSN 0232-0916. Praha: NTM, 2011. S. 131—146. (Rozpravy Národního technického muzea v Praze; Čís. 207). ISBN 978-80-7037-204-3
• Drbal Alexandr, Kocab Milan. Významný rakouský a český zeměměřič generál major Dr. h. c. Robert Daublebsky von Sterneck // Geodetický a kartografický obzor. 2010. № 2. S. 40-45. ISSN 0016-7096.
• Дрбал Александр, Радєй Карел. Йозеф Лісґаніґ і Роберт фон Штернек та базисні вимірювання в Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехо-Словаччини // Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 травня 2009 р. м. Ужгород, Україна / Відп. ред. С. С. Поп. Ужгород, 2009. С. 46-51. ISBN 978-966-671-209-0
• Sterneck Tomáš. Mezi měšťany a šlechtou. Dějiny rodu Daublebských ze Sternecku. Brno: Statutární město Brno; Archiv města Brna, 2009. S. 381, 395—402, 409, 480, 481, 511, 512. ISBN 978-80-86736-12-9
• Tätigkeit des k. u. k. Militärgeographischen institutes in dern letzen 25 Jahren (1881 bis ende 1905) / Vincenz Haardt von Hartenthurn. Wien: Militär-Geographischen Institutes, 1907. S. 11, 20-48, 72-74, 571—572.
• Semík Matěj. O Češích v bývalém Vojenském zeměpisném ústavu vídeňském . В кн.: Sborník Československé společností zeměpisné. 1959. № 3. S. 233—234.

Посилання

• Дрбал Александр, Радєй Карел. Йозеф Лісґаніґ і Роберт фон Штернек та базисні вимірювання в Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехо-Словаччини // Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 травня 2009 р. м. Ужгород, Україна / Відп. ред. С. С. Поп. Ужгород, 2009. С. 46-51. ISBN 978-966-671-209-0
• Медаль Х. А. Котеніуса Німецької академії природознавців «Leopoldina»
• Ц. і к. генералітет 1816—1918

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984